Потеплішало. Зійшов останній сніг, висохла земля. У лісках почали пробиватися перші проліски. А ще серед красивої природи раптом почали знаходити усе те, що понавозили за зиму - пакети, пляшки, старі чоботи та дитячі підгузки. Це все хтось некультурний та безвідповідальний вивіз та викинув просто у лісосмузі понад трасою, у молодому ліскові чи у ярку просто посеред луків. У нас чомусь прийнято говорити, що це Хтось вивозить. Невідомий Хтось, який незрозуміло де живе, ніяким законам не підкорюється, про природу не дбає і про культуру нічого не чув. Хоча всі ми прекрасно усвідомлюємо, що це брехня. Ніякий це не Хтось. Це звичайний новосанжарець, такий самий, як ми. Йому просто було шкода грошей на оплату вивезення сміття. Або просто йому було ліньки його виносити і викидати у сміттєвозку комунгоспу. І він просто одного дня навантажив усе своє «добро» на причіп легковика та й відвіз у найближчу лісосмугу, щоб довго не морочитись. І якщо судити з кількості сміття у посадках та лісах, таких новосанжарців усе ще лишається немало.
Потеплішало. І сільським головам почали пояснювати, як боротися з корупцією. Точніше, як її не допускати. З одного боку, начебто смішно. Ну яка корупція у того сільського голови? Мільйони та мільярди у нашій державі крадуть зовсім інші люди. Хоча варто замислитись: а де ж починається ця сама корупція? Маленька корупція, яка потім переростає у велику - вседержавного масштабу. Вам знову-таки скажуть, що хабарі дає і бере таємничий Хтось. Не вірте. Це брехня. Хабарі даємо і беремо ми з вами. Можливо, не кожного дня. Можливо, у різних випадках суттєво різняться суми. Але даємо. І беремо. Так є і по-інакшому не може бути. Адже якщо говорять, що вся країна потерпає від корупції, то не може ж так бути, що на кордоні з Новосанжарським районом корупції раз! - і не стало. Ні, не може. А тому справжня боротьба з корупцією повинна починатися з себе. Не давай і не бери. І корупція незабаром загнеться. Від нестачі коштів.
Потеплішало. І чиновники почали перейматися дозвіллям молоді. А чи не п’є вона у громадських місцях? Не хуліганить? Не порушує правопорядку? П’є, хуліганить і порушує. Це доводиться констатувати. Але при цьому модно зауважувати, що п’є і буянить той самий Хтось. Ні, шановні, це неправда. Це не Хтось, а наші з вами діти п’ють алкоголь, курять «травку» і ковтають «веселі таблетки». Це боляче і неприємно визнавати, але це так. Усе було б, можливо, по-іншому, якби Хтось виховав їх інакше. Або Хтось зацікавив їх чимось іншим, а не пляшкою пива і цигаркою. Але як знайти цього Хтося? Насправді це не так складно. Варто лише підійти до дзеркала і підняти очі. Там обов’язково буде Хтось. Це він засмічує посадки, породжує корупцію і забуває про виховання дітей. І з ним справді треба боротися.
