Дозвольте і мені висловитися на «собачу» тему та підтримати точку зору Л. Пряхіної. Якщо журналісти «ЕХО» не підтасовували опитування громадян до результату 50 на 50, то виходить, що половина — за притулок, а половина — проти. І ті, що за притулок — старшого віку, а ті, що проти — молодшого. Виходить, що молодь реалістичніше ставиться до проблеми. Чомусь мало хто розуміє, що владу цікавлять не собачки. Собача тема — це чергові розводки лохів і не більше. Ну невже не зрозуміло? А ще — це чергове нагнітання психозу. Ну, типу «курячого грипу», «параду планет», «кінця світу» і т. п. А що буде з собачками після того, як вони потраплять до притулку? Думаєте, вболівальники будуть ними цікавитися? У нас уже коней розводили, та на ковбасу бідолашні пішли. Забулося? Старожили розповідають, що колись винахідливі підприємці з собачатини шашлики кобелячанам продавали. У Києві півзоопарку вимерло, ото вам і притулок.
Людина все-таки повинна бути вище собачок, хоч як би не було їх шкода. Прихильники притулку говорять: собачки — брати наші менші, створені Творцем. Воно то так, але, з іншого боку, і свині створені Творцем і, як стверджують вчені, вони ще «ближче» до людини, ніж собачки, навіть за «інтелектом», мисливці вам це підтвердять. Але це чомусь не заважає «захисникам тварин» їх не жаліти і навіть спокійно наминати ковбасу чи сало. І совість їх не мучить, і жалість десь дівається. Не думаю, що вони вегетаріанці. Тож давайте не смішити людей, створюючи проблему з нічого. Шкода ж і тварин, і пташок, і комах, і навіть рослин. Можна роздмухати проблему з мурашок, чи з пролісків, які скоро вириватимуть оберемками. А от до того, що Кобеляки перетворили на лісоповал, нікому діла немає. І депутати всі мовчать, мовби не бачать чи не розуміють.
Повторюся, собача проблема створена владою не для того, щоб їх рятувати, а виключно для того, аби людей затуркувати та попутно гроші з бюджету витягти. Річку Кобелячок уже ж «почистили», вдруге совісно, давай «притулок».
І все ж головна загроза тут від «промивання мізків». Розумію, не віриться. Повірте хоча б всесвітньо відомому знавцю собак і людей академіку Павлову, який ще в минулу революцію пояснював подібне: «… На все это надо смотреть и с медицинской точки зрения. Именно, именно — с медицинской! … У многих граждан еще недавно великой России в несчастных головах происходит такое… Постоянная сшибка процессов возбуждения и торможения. Быстро приводится в расстройство нервная система населения, это почва для сплошных неврозов. Вся страна — неврастеники…. в таком состоянии в деятельности мозга возникает парадоксальная фаза: мозг плохо реагирует на сильные стимулы — на окружающую действительность, зато на более слабые раздражители — на слова — реакция усиливается… и вот результат. К седьмому — восьмому году революции у многих просто утратилась восприимчивость к действительности, но обострилась восприимчивость к словам. Их условные рефлексы, уж Павлову то поверьте, скоординированы не с действительностью, а со словами. Слова значат больше, чем факты.» Слова значать більше, ніж факти, усвідомили?! При цьому слова можуть бути найабсурднішими, але їм віритимуть. Можна спокійно «грузити» вам з телевізора і газет що завгодно, наприклад, про життєву необхідність переводити стрілки годинника, про необхідність продажу землі, про видатні досягнення, про кандидатів у депутати, а ще можна спокійно різати людей, а ви будете продовжувати жаліти собак, не звертаючи уваги на собі подібних. Те, що сьогодні багатьом це тяжко збагнути, лишній раз підтверджує втрату людьми адекватного світосприйняття. І зверніть увагу: лікарі як у рот води набрали, мовчать, мовби не розуміють. З працюючими ясно, а чого ж пенсіонери бояться? Діти і онуки у них десь прилаштовані? Але мовчанка та вилізе боком для їх же нащадків. Був свідком, коли до лікарні привезли серед ночі молоду жінку, яка потребувала термінової операції, і думаєте що? Лежала нещасна, доки не привезли рідні за 50 кілометрів необхідну суму? А родичів би не було, так би і померла. От вам і вся казка про гуманізм і про собачок. Було це не в нашому районі і не при цій владі, але було.
Тут же вам розігрується тема з капличкою, і опитувані щиро дивуються, навіщо її здавати в оренду. Ну які ми непонятливі. Та щоб гроші заробляти тим, хто її не будував, а ще щоб при можливості використати її в політичних цілях, для стравлювання прихильників різних патріархатів, чи партій, чи депутатів. Це ж уже все було. Ще у позаминулому столітті М. Гоголь писав: «Такая пора теперь завелась, что уже церкви святые теперь не наши… Тепер у жидов они на аренде. Если жиду вперед не заплатишь, то и обедни нельзя править». Класика, «Тарас Бульба», не звинувачуйте ні в чому і не домислюйте. Гоголя ще ж начебто не заборонили.
От і ямковий ремонт непремінно у дощ роблять, і вже всі до цього звикли. Ігор Миколайович висловлює сумнів щодо фільмів, про які згадує у «редакційній», а як на мене, то все сходиться. Жаль тільки, що ті фільми у нас нікого не цікавлять. А от греків цікавлять. Розповідали мені знайомі, що у них усі, від малого до великого, розуміють навіть те, що у нас відбувається. Може, це від того, що їхні «геродоти» і «піфагори» ще в давнину до пірамід ходили, а ми лише гречку сіяли, мізки не напружуючи.
Дарма хтось із опитуваних висловив думку про те, що збудуємо притулок і буде у нас так, як у Європі. Не буде, не там собака зарита. Пояснював же відомий літературний герой, також знавець собачок, що розруха — в наших головах. Тож її спочатку долати потрібно. Пам’ятаючи, що головне завдання ЗМІ — якомого більше людей заплутати.
(мал. В. Бусловський)
