Температурні показники в минулому місяці побили абсолютні рекорди за багато років спостережень. Небувала спека разом із відсутністю дощів можуть неабияк зашкодити посівам як зернових так і городніх культур.
Чимало людей нині обговорюють спекотну погоду. Більшість з них кажуть: «Я такого квітня ще й не пам’ятаю». Дійсно, важко пригадати період, коли в квітні пляжники масово заповнювали береги водойм, а в машинах та домівках вмикали кондиціонери. Люди ж, які працюють на землі, скаржаться: «Усе сохне, нічого не сходить». І дивляться на небо в очікуванні дощу.
Рекордний квітень
Для того, щоб перевірити, чи є цьогорічний квітень дійсно небувало спекотним, ми звернулись до професіоналів — співробітників Кобеляцької районної метеостанції. Адже взимку чимало земляків скаржились і на рекордні, на їх думку, морози. Між тим, об’єктивні показники свідчили: нічого екстраординарного цьогорічна зима не принесла. Морози як морози, бували в Україні й міцніші.
А ось щодо квітня, то метеорологи підтвердили аномальність кінця місяця. Майже щодня вони фіксували температурні рекорди. Так, 29 квітня обладнання показало максимум у 30,4 градусів вище нуля. Попередній рекорд був встановлений у 1970 році і становив 27,4 градуси. Перевищення найвищого показника аж на три градуси — це таки суттєво. Та ще більший сюрприз природа приготувала на 30 квітня. Температура цього дня піднялась до 30,9 градусів. До цього найвищий показник у +26,4° метеорологи фіксували у 1977 році.
Аналіз, проведений кобеляцькими метеорологами, свідчить: в Україні відбувається стрімке потепління. Якщо у минулому столітті середньодобова температура в основному підвищувалась на 0,1 градуса за 10 днів, то в останньому десятилітті цей показник склав 1 градус. Тобто, теплішати стало в десять разів швидше!
Нікого не радують і показники вологості ґрунту і повітря. Нині вологість повітря на Кобеляччині складає 20 відсотків. А це вже посуха. У десятисантиметровому шарі ґрунту запасів вологи практично немає. Нижче її ще достатньо. Але на рівні літньої норми. А на календарі — лише початок травня.
Огірки Потомак — невбиваємі
Звичайно ж, такі погодні умови аж ніяк не назвеш сприятливими для розвитку всіх, без винятку, сільськогосподарських культур.
Днями ми навідались до вже знайомого нашим читачам Олександра Гречаного, котрий вирощує овочі на своєму городі у селі Красне. Одразу поясню, чому в якості прикладу вибрали саме Сашка. Справа в тому, що більшість кобеляцьких городників чомусь роблять із своєї діяльності надзвичайну таємницю. Чи «зглазу» бояться, чи податкової — незрозуміло. Але вперто не бажають йти на контакт і ділитися секретами своєї роботи.
Гречаний же, хоч і не вважає себе суперпрофесіоналом, але охоче ділиться набутими знаннями. Він підтверджує, що квітнева спека таки додала клопотів. Різко побільшало роботи в теплиці. Розсаду, у зв’язку з надзвичайно високою температурою, доводиться поливати ледве не щодня. Натомість і росте вона дуже швидко. Гречаний уже висадив у відкритий ґрунт огірки та помідори. І навіть перший урожай отримав. Адже огірки вже зацвіли і почали в’язатися. Перші малесенькі огірочки Сашко нещодавно позривав.
— На перших 4-5 листках потрібно обривати всю зав’язь і пасинки, — пояснює городник. — Це дасть різке підвищення врожайності. Ви втратите 2-3 дні на скороспілості, зате потім отримаєте удвічі більший урожай.
За його словами, голландські гібриди огірків при належному догляді здатні віддячити 3-7 кілограмами плодів з одного куща. Олександр садить Меренгу, Караоке, Артиста, Петіну, Кібрію, Делпіну. Для тих, хто не має часу надто перейматися своїми огірками, радить сіяти на ґрунті огірок Потомак. Розповідає: — Він невбиваємий, можна три тижні не поливати, а він виживе. Одного разу вдарила посуха. Часу не було, і я плюнув на той огірок. Він засох. А потім пішли дощі, приходжу на грядку і, о диво, пустив нові пагони мій Потомак, зацвів і плодоносить. Він не надто смачний для споживання у свіжому вигляді і, переростаючи, втрачає привабливість. Тому Потомак краще збирати маленьким і консервувати.
Через спеку Гречаний втратив частину розсади цибулі. Вона переросла і її довелось викинути. Зате висаджена на 15 сотках цибуля Кенді, Стерлінг, Ексібішен радує око. Збирати врожай Гречаний планує вже наприкінці червня.
До речі, один із співробітників «ЕХО», начитавшись публікацій про диво-цибулю, спробував виростити розсаду Ексібішен у себе вдома, на підвіконні. І йому все вдалося. Розсадив, вже у відкритому ґрунті зеленіє і чекає дощу.
Читачі, певно, звернули увагу, що Олександр Гречаний називав виключно іноземні гібриди й сорти огірків та цибулі. Він коментує:
— На жаль, сорти і гібриди вітчизняної селекції, навіть найкращі, не витримують порівняння з голландським, французьким, американським насінням. Так, голландське дорожче в десятки разів, але ж воно і краще набагато. А про «сміття» в пакетиках по гривні-дві я й говорити не хочу. То насіння для мазохістів, для яких головне — не гарний урожай, а помучитися на грядці.
Гірко в цьому зізнаватись, але практичний досвід підтверджує правдивість слів городника — голландське насіння краще від вітчизняного. Автор цих рядків у минулому році, скориставшись порадами, купив 7 насінин голландського кабачка Алія. Зійшло п’ять, через сорок днів був отриманий перший урожай. А потім усе літо ми роздавали кабачки знайомим, так їх багато вродило. У цьому році посадив три насінини. Усі зійшли. Цього одній сім’ї вистачить