Казка для новосанжарської обласної команди продовжується. Не показавши переконливої гри у зустрічі з «Пирятином», наша команда у підсумку здобула три очки. І вийшла на перше місце у своїй лізі.
Чергового домашнього матчу «Стандарту» уболівальники очікують із великим нетерпінням. Адже останні дві гри команда проводила на виїзді. І грали там новосанжарські футболісти непогано, адже привезли з Лохвиці та Очеретуватого чотири набраних очки. Тому тепер вірним уболівальникам команди кортіло подивитись на той футбол, який приносить команді очки і результат.
Значна частина глядачів збираються на стадіоні вже о 15:00. У цей час починають гру юніори «Стандарту». Із своїми пирятинськими однолітками вони грають на рівних. Особливо багато моментів біля гостьових воріт виникає у другому таймі. Спочатку Назар Проскурня навіть забиває гол, але його відміняють через положення «поза грою». Далі партнери почергово виводять сам на сам із воротарем наших форвардів Ігоря Царенка та Артема Гулька. Але ні перший, ні другий обіграти воротаря гостей не може. У підсумку наша команда пропускає рідкісну атаку гостей у самісінькому кінці матчу. І наш воротар змушений витягати круглого із сітки у себе за спиною. 0:1 — юніори поступаються.
На гру дорослого «Стандарту» підходить основна маса уболівальників. Усього за приблизними підрахунками їх збирається понад двісті чоловік. Перед початком гри більшість з глядачів обговорюють майбутній матч і будують свої прогнози щодо нього. Одні дивуються незвичайно ефективній грі обласної команди: сім очок у трьох зустрічах — це не жарти. Інші обговорюють небувало результативні виступи граючого тренера Віталія Барановича — три голи у трьох матчах щось та значать!
Старі вірні уболівальники «Стандарту», які традиційно займають місця на центральній трибуні, обговорюють не лише районний футбол, але й світовий. Один із них розповідає колегам про причини програшу «Баварії» у фіналі Ліги Чемпіонів.
— Німецькі болельщики сказали, що Тимощук в усьому винуватий! — сміючись повідомив чоловік друзям. — По-перше, тому що коли виходив на поле, торкнувся кубка чемпіонів. А це погана прикмета. По-друге, не захотів іти бити пенальті. Ну іще там шось придумали. Так шо тепер требують, щоб його продали.
Німецькі фани вірять у забобони. А от новосанжарські футболісти, схоже, ні. Адже перед початком гри команда вишиковується для командного фото. У 2007-му році команда двічі фотографувалася перед початком гри. І — збіг чи закономірність? — двічі поступалася з рахунком 0:1. Забігаючи наперед, скажемо, що цього року погана прикмета не спрацювала.
Тренер «Стандарту» Віталій Баранович стартовим складом команди майже нікого не здивував. На поле виходять практично ті самі люди, які грали у перших зустрічах сезону. Місце у воротах займає Євген Довгаль. У центрі захисту виходять Сергій Сонник та Станіслав Мокрий, зліва у захисті — Сергій Соломашенко, справа — Андрій Томілін. У центр півзахисту цього разу виходять троє гравців — Владислав Мокляк, Олександр Кириленко та Максим Калюжний. Місце у півзахисті зліва займає Владислав Олійник, справа — Євген Гусак. Єдиного форварда грає Михайло Білокінь.
Гра розпочинається двома цікавими моментами біля воріт «Пирятина». Спочатку Євген Гусак дещо спізнюється із ривком і не встигає замкнути перспективний простріл зліва. Потім м’яч у штрафному майданчику підстрибує перед Олександром Кириленком. Він замахується для сильного удару, але… не потрапляє по м’ячу.
Легкість, із якою наша команда створює два ці моменти, виявляється оманливою. Адже одразу після них «Пирятин» впевнено забирає ініціативу у нашої команди і впевнено налагоджує контроль над м’ячем. Невдовзі виникають і перші небезпечні моменти. Після передачі з лівого краю форвард «Пирятина» потужно пробиває зльоту — м’яч пролітає у півметрі над поперечиною. Потім гості заробляють два кутових поспіль, після кожного з яких ідуть удари по воротах. Знову трохи вище, але надзвичайно небезпечно. Одного разу гравець «Пирятина» пробиває метрів із двадцяти, але Євген Довгаль вдало обирає позицію і м’яч фіксує намертво.
— Зараз заб’ють, — досить песимістично прогнозує один із уболівальників нашої команди.
І справді, у цей момент здається, що гол у ворота господарів — лише справа часу. Гості впевнено розігрують комбінації, б’ють по воротах. А у наших, натомість, не виходить майже нічого. Випадає з гри Євген Гусак, не помітно активності Владислава Мокляка та Олександра Кириленка — гравців, які взагалі-то повинні вести гру. Перед перервою глядачі активно вимагають замін.
І заміни слідують. У перерві Віталій Баранович виходить на поле замість Максима Калюжного. Гра нашої команди поступово змінюється. Гострі моменти біля воріт гостей одразу не виникають, але ривки Віталія Барановича вносять деяке різноманіття у розвиток наших атак. Пізніше на поле виходять Віталій Гарець та Павло Красноплахтич, які змінюють Михайла Білоконя та Владислава Олійника відповідно. І другий тайм наша команда проводить більш активно. Трохи налагоджується контроль м’яча. І перша ж націлена передача до штрафної суперника призводить до голу. Владислав Мокляк з лівої закручує м’яч по високій дузі у напрямку 11-метрової. Там вище всіх вистрибує Віталій Баранович, який пробиває по воротах головою. Спочатку здається, що воротар впевнено зафіксує м’яч, але потім глядачі з радістю бачать, як круглий прослизає десь у нього під пахвою і залітає у нижній кут воріт. Це гол! Четвертий гол Віталія Барановича у чотирьох зустрічах!!! Гол, який знову стає переможним. Адже наша команда залишає свої ворота нерозпечатаними і у підсумку перемагає — 1:0. Після цієї перемоги наша команда набирає десять очок і виходить на перше місце у своїй лізі. Уболівальники радіють, дякують команді оплесками. І вже чекають на продовження.
