Оксана Петришина малює казкові ілюстрації, які могли б прикрасити собою гарну дитячу книжку. На її роботи із захопленням дивляться дітлахи. Не залишають вони байдужими і дорослих, які, як відомо, глибоко в душі також лишаються дітьми.
Ми зустрічаємося на одній із центральних вулиць містечка. Я інтуїтивно впізнаю героїню статті по відкритій і добрій посмішці, такій, якими, власне, є і сюжети її картин. Ми сідаємо на лавку, художниця розповідає про себе. Оксана одразу зізнається, що ніколи не мріяла бути художником. Каже:
— У школі була членом редколегії стінної газети. Я там малювала малюнки. Пам’ятаю, що у четвертому класі навіть районну олімпіаду з малювання виграла, але це було для мене не важливо на той час. Я не мріяла пов’язати з цим своє життя.
Минали роки, але вона практично не згадувала про малювання. Усе змінилося, коли Оксана стала матір’ю. Вона згадує, як часто із захопленням переглядала яскраві сторінки дитячих книжок таких видавництв, як «Махаон», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Старий лев». Говорить:
— Ці малюнки мені так подобалися, що я вирішила і собі спробувати малювати. І почала, коли доні було десь півроку.
Розповідає, що малювала олівцем і ручкою. Фарбами малювати почала недавно.
— У мене були фарби, які мені колись подарували. І я спочатку навіть не звернула уваги, що вони професійні. Тож ними і почала малювати.
Оксана говорить, що займається постійним самовдосконаленням. Вона бере за зразок якусь картину і намагається відтворити. Говорить, що часто «розгадує» техніку того чи іншого художника, читає відповідну літературу. Сюжети ж своїх картин жінка черпає з власної фантазії.
— От є в мене на картині дракон, який летить над містом. Це образ з дитинства, з книжки яку я колись читала. «Нескінченна історія», чи якось так вона називалася. А київські дзвіниці я спробувала намалювати, коли подивилася програму про Тараса Шевченка. Мені до нього не рівнятися, але надихнуло те, як він малював. Ідеї малюнків (так називає свої картини художниця — авт.) мені приходять спонтанно. Дуже рідко щось спеціально задумую і втілюю це на малюнку.
Найбільш активно жінка малює взимку, бо тоді роботи не так багато, а донечка раніше лягає спати і дає мамі час для розвитку своєї творчості. Ще, як не дивно, натхнення відвідує Оксану, коли вона дивиться кожну п’ятницю програму «Шустер LIFE» відомого телеведучого Савіка Шустера. Жінка не знає, в чому секрет натхнення саме від цієї програми, але що творча муза любить саме тоді приходити — факт.
На картинах Оксани Петришиної зображені різні казкові сюжети. В ідеалі жінка б хотіла бути оформлювачем дитячих книжок, але говорить, для цього потрібно дуже багато працювати. А це малювати, малювати і ще раз малювати. Жалкує, що багато втратила часу, щоб розвинути свій талант. Та все ж надіється, що багато ще встигне, адже в планах — навчитися малювати гуашшю, оволодіти технікою гравюри. Віримо, що все так і буде, як задумала талановита художниця. А зараз цікаві роботи Оксани Петришиної можна побачити у приміщенні центральної районної бібліотеки, де проходить виставка картин талановитої художниці.
Біографічна довідка
Петришина Оксана Георгіївна
народилася 18 березня 1977 року в смт. Нові Санжари. Закінчила Новосанжарську середню школу і Харківський педагогічний коледж за спеціальністю «дошкільне виховання»
Одружена. Виховує 3-річну доньку.
малюнків
