На одній із вулиць селища Рибці, що знаходиться у межах міста Полтави, нещодавно було «гаряче». В обідню пору тут буквально за декілька хвилин зібралось більше двох десятків міліціонерів. Хтось у бронежилетах та з автоматами, хтось у цивільному – усі шукали вбивцю, який із автомата розстріляв одного із мешканців селища.
«До чергової частини зателефонувала мешканка селища Рибці, - розповідає оперативний черговий Київського райвідділу міста Полтави старший лейтенант міліції Олександр Гнашук. – Жінка повідомила, що її чоловік в калюжі крові лежить мертвий серед подвір’я. Сусід розстріляв його з автомата та втік. Жінка назвалася, чітко вказала адресу, за якою це сталось, тобто поводила себе як цілком нормальна людина”. Отримавши повідомлення про злочин, оперативний черговий направив за вказаною адресою усі наявні на той момент сили та засоби, на місце за лічені хвилини прибуло керівництво районної міліції.»
Здивуванню слідчо-оперативної групи райвідділу, яка прибула для затримання озброєного злочинця, не було меж, коли зустрічати їх до хвіртки вийшов сам „розстріляний” чоловік. Здивувався і сам чоловік: він не міг второпати, що він такого накоїв, що на його подвір’ї зібралась така кількість озброєних людей. „Я пішов до сусіда попросити цигарок, - говорить він, - тому, що мої закінчились. Коли повернувся, співмешканки вдома не було. Я ліг на диван та дивився телевізор. Коли почув гавкіт собак і виглянув у вікно – ледве не оторопів, на вулиці ходили міліціонери зі зброєю”.
Побачивши чоловіка живим і неушкодженим, жінка довго не могла нічого пояснити. „Я ж сама бачила, як він лежав у крові серед подвір’я”, - єдине, що раз по разу повторювала вона. Уже в райвідділі міліції, трохи оговтавшись від „страшного вбивства”, вона повідомила правоохоронцям, що їй це, напевно, „привиділось” та розповіла, що декілька років тому з нею було щось подібне – її тоді забирали до психіатричної лікарні. До лікарні відправили жінку і цього разу.
„Подібні виклики, на превеликий жаль, трапляються не рідко, - розповідає заступник начальника Київського РВ ПМУ підполковник міліції Леонід Люлін. – Крім хворих людей, які не усвідомлюють своїх дій, часто телефонують п’яні та ті, хто хоче просто пошуткувати над міліцією. Такі особи не розуміють, що в той час, як наші працівники з’ясовують обставини неіснуючого, як у даному випадку, злочину, їхньої допомоги можуть чекати інші люди, для яких запізнення міліції бодай на одну хвилину може коштувати життя. У зв’язку з цим, ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб розшукати людей, які звертаються до міліції із хибними викликами, та притягуємо їх до відповідальності. Це наша принципова позиція”.
