У суботу, після завершення сходки, пов’язаної з екологічною проблемою, група кобелячан вирушила на пошуки річки.
Шукали річку Кобелячок. Точніше, не саму географічну одиницю, а воду, яка, власне, й робить її річкою. Знаходили далеко не скрізь. Як не знаходили і відповіді на запитання: «Чому гине річка Кобелячок?»
Про те, що в Кобеляках у суботу о 18-ій годині відбудеться сходка мешканців мікрорайону під умовною назвою Бабенкова яма, ми вже повідомляли. Зібрання відбулось. І було досить багатолюдним. На сходку прийшли близько п’ятдесяти жителів райцентру. Владу представляли депутат районної ради Ігор Гриценко та депутат міськради Віктор Фесюра. Більше високопоставлених посадовців на сходці не було. Прямо з місця події Віктор Фесюра зателефонував міському голові Олександру Ісипу і попросив його приїхати. Але той відмовився, пославшись на зайнятість. Вже пізніше в телефонній розмові Олександр Михайлович повідомив автору цієї статті, що має розписаний на місяць робочий графік, який він вже не міг змінити.
Відсутність міського голови викликала неабияке обурення серед присутніх. Адже вони дуже хотіли почути кваліфіковане обґрунтоване пояснення причин катастрофічного обміління річки Кобелячок. «До чого тут міський голова?», — запитаєте ви. Справа в тому, що частина громади вважає, що річка зникає з поверхні землі через роботи з її розчищення та поглиблення. Як не парадоксально це звучить. У 2008 році почистили близько 300 метрів русла. Закінчилось все кримінальної справою проти виконавця робіт, а ще заростями карантинних бур’янів на колись мальовничих берегах.
На думку організаторів сходки, саме міський голова зміг би дати роз’яснення щодо плану розчищення. Без нього над проектом мудрували, розглядали його та намагались щось зрозуміти Юрій Срібний, Віктор Савенко та ще кілька чоловіків з інженерною освітою. Всі інші слухали та висловлювали власні припущення щодо причин обміління річки.
Ось так, подумавши-погадавши та висловивши своє обурення, люди розійшлися. Вирішивши при цьому провести нову сходку. Знову ж у суботу, о 18-ій годині. І знову запросити на неї міське та районне керівництво.
«А колись у Кобелячку тонули…»
Група найактивніших вирушила до Кременчуцького мосту. Своєрідну екскурсію для них провів Юрій Срібний. Він показав залишки металевої арматури, заради якої «металісти» відвели воду із вже й так жалюгідного потічка під назвою Кобелячок. Показав і джерела, які били прямо із русла. І додав: «Оце б їх почистити. Вони б дали «друге дихання» річці. Дехто одразу висловив готовність брати в руки лопати. Віктор Савенко зауважив: «Не тратьте сили. Я колись пробував, глеюка такий, що лопату й на штик не вженеш. Тут техніка потрібна».
Доки чоловіки оглядали русло, одна місцева жіночка розповідала: «А тут же риби повно було. А глибина яка! На Буртах (назва місця, де протікає Кобелячок — редакція) постійно люди тонули. А там жив дід Амвросій. Він був глухий, но добре плавав. Все баба його гукала: «Амвросій, тоне хтось!» Він стрибав у воду і спасав людей. А січас там і курка не втоне».
Точка зору
Свої спогади про колишню велич Кобелячка та причини його жалюгідного сьогодення висловив і колишній міський голова Кобеляк Борис Попруга. Нижче друкуємо його розповідь.
Пам’ятаю річку Кобелячок з 1946-го року, коли почав в ній купатися. З десятирічного віку майже всі хлопчаки прагнули взяти в колгоспі коней для купання в Бабенковій ямі, де до 1900 року стояв млин.
Приблизно до 1957 року глибина ями місцями сягала трьох метрів. Особливо глибокою була річка біля Кременчуцького мосту, який був дерев’яним. Не дивно, що ми часто бігали до мосту купатися та ще й поплигати з мосту. Дна не всі могли дістатися. В місцях, де було багато очерету, особливо в районі Козинівської гори, водилися ондатри.
Причин замулення річки декілька. Зменшення кількості снігу взимку призвело до того, що повінь весною стала рідкістю. У результаті потужність джерельної води стала різко зменшуватися. Біля річки почали близько розорювати землю, яка поступово попадала у річку, особливо після дощів.
Зменшення водного басейну річки, можливо, пов’язане також з тим, що у районі Марківки для створення ставка перетнули притоку Кобелячка. До знищення річки своїх рук доклали і люди, перетворюючи її у сховище нечистот.
А попереджали ж…
Як тут не згадати передісторію скандального і поки що не надто вдалого проекту під назвою «Розчищення річки Кобелячок». Одним із перших, хто виступив категорично проти робіт у тому вигляді, в якому вони планувались, був депутат районної ради Володимир Білоусько. Сам він живе у селі Комендантівка. І на його очах зникла, припинила своє існування місцева річка. Сталося це саме після того, як її розчистили і задамбували.
Висловлювала своє занепокоєння і громадська організація «Сила Громади». Її учасники навіть попросили незалежного експерта дати оцінку проекту, запропонованого Кобелякам. Той погодився, але на умовах анонімності. Побачивши проект і дізнавшись про суму грошей, виділених для його втілення, фахівець сказав: «Проект нормальний. Але роботи розпочали не за технологією. Та й за такі гроші річку не розчистиш. Можна лише вкрасти ті гроші».
Власне кажучи, щось схоже і сталося. Хоча, можливо, пересихання річки Кобелячок викликане набагато банальнішою причиною — дефіцитом природної вологи. Адже за даними кобеляцької метеостанції, вже близько року в районі не було значних опадів. І навіть у Ворсклі спостерігається ледве не рекордне обміління.
