Звершилося! Улюблений багатьма українцями футболіст нарешті перейшов. Цього разу не в італійський «Мілан» чи лондонський «Челсі», а у іншу команду — «Україна, вперед!». Донедавна команда Наталії Королевської була невідомою пересічному футбольному уболівальнику. Але Андрій таки наважився до неї перейти. Тепер вони так заграють, що можуть перемогти у Лізі Чемпіонів. Щонайменше.
Жартую, звичайно. Ні у який футбол Андрій Шевченко та Наталія Королевська грати не збираються. Вони будуть грати на виборах. І Шева буде не забивати голи, а збирати для своєї політичної сили голоси виборців. Що, погодьтеся, теж дуже важлива робота.
Розрахунок тих, хто зумів переманити Андрія у політику, простий і зрозумілий. Мати у своїй команді людину, яку поважають і люблять мільйони українців по всій території України, дорогого коштує. Логіка цих людей проста і прямолінійна. Подобається вам Андрій Шевченко? Тоді голосуйте за партію Наталії Королевської!
Логіка проста, але, як на мене, не зовсім правильна. Адже я, як мільйони українців, любив Андрія Шевченка як футболіста, як найкращого нападника в історії українського футболу. І саме завдяки Шеві ми з вами отримали незабутні хвилини радості після перемоги над Швецією на Євро-2012. Усе це дійсно так. Але, хоч убийте, не розумію, до чого тут політика! Шевченко-політик? Ні, не чув! Чи, може, любий нам Шева, доки десятки років грав у футбол на найвищому рівні та заробляв мільйони за контрактами, постійно розмірковував над нелегкою долею простого українця? А коли забивав голи у матчах Серії А та Прем’єр-лізі, у голові складав законопроекти, покликані полегшити життя у неньці-Україні. Може, так і було. Але я чомусь у це зовсім не вірю. Навпаки, мені видається, що Андрій — людина від політики дуже і дуже далека. А його перехід у політику — звичайний піар-хід.
Зрештою, для пересічного українського виборця нічого надзвичайного та незвичайного не сталося. Пересічний виборець звик голосувати за гучні імена та яскраві вивіски, не особливо замислюючись над тим, що за ними криється. У нас народ простий і довірливий. І любить усіх відомих та популярних. Учора ми вболівали за боксера Віталія Кличка на ринзі, а сьогодні кричимо: «Кличка — у президенти!» Справді, логічно. Уміє гарно бити суперників по голові — значить буде гарним лідером нації.
Дивився Олімпіаду в Лондоні. Наша Олена Костевич виборола першу медаль для України, нехай і бронзову. Думаю, може, хтось і її тепер у партію запросить?
