2 серпня, починаючи із самісінького ранку, в Кобеляках було чутно постріли. Це колишні військові повітряно-десантних військ святкували своє свято.
По обіді до пам’ятника загиблим воїнам з’їхалися ветерани ПДВ з усього Кобеляцького району. Цього року їхня кількість, чомусь, була меншою, аніж минулого.
Та все ж, свято пройшло, як завжди, весело, під звуки петард та десантних пісень, що звучали із магнітофонів у автомобілях.
Володимир Фесик, що одним із перших прийшов на зустріч, поділився з нами, що кобеляцькі десантники в басейнах не купаються та пляшок об голови не б’ють.
— Мабуть, того й не будують басейни у Кобеляках, аби ми в них не купалися, — жартує чоловік. — А пляшки, мабуть, б’ють ті, у кого голови дерев’яні.
І за його словами, за всі роки святкування у Кобеляках він не бачив, щоб хтось із колишніх військових бив пляшки об голову. Можливо й так, бо протягом півтори години, які десантники провели у центрі міста, ніхто з них не виявив бажання це зробити.
Цього року на зустріч прийшли і ветерани ПДВ і молоде покоління. Павло Ященко святкує це свято вже вдруге. За його словами, про роки, проведені в армії, можна з гордістю розповідати своїм дітям. Він не жалкує, що майже рік присвятив військовій службі. А його батько Олег Ященко, теж колишній десантник, цього дня ще святкував свій День народження. З подвійним святом його привітали усі присутні на зустрічі.
Син Миколи Дорофєєва, Руслан, теж зараз перебуває на строковій службі у повітряно-десантних військах. Батько висловив сподівання, що вже наступного року він відзначатиме це свято разом з сином.
Хвилиною мовчання колишні військові вшанували загиблих побратимів. Далі вони вишикувались у колону та під звуки петард і десантних пісень покрокували на місцевий пляж «Заїки», де в неофіційній обстановці продовжилось святкування. І судячи з того, що постріли було чутно аж до самісінького вечора, свято вийшло на славу.
