Прикро констатувати, але у цьому році фестивалю під назвою «Вйо, Кобеляки» у Кобеляках таки не буде. Саме у цьому сенсі у заголовок і винесене слово «торба». Воно означає не полотняний мішечок, а невдачу, крах проекту чи задуму. Інколи у цьому сенсі вживають інше слово, яке в прямому розумінні називає всім відому частину людського тіла. Але то було б зовсім вульгарно. Хоча і правильно.
Як відомо, у минулому році мистецький захід під назвою «Вйо, Кобеляки» пройшов із небувалим успіхом та розмахом. Нарешті його організаторам Мирославу Кувалдіну, Юрію Срібному та Сергію Поповичу вдалося мобілізувати власні сили та кошти, залучитися підтримкою органів влади, зібрати дійсно високопрофесійних музикантів і від душі «вйокнути», та втерти носа всім скептикам і недоброзичливцям. Фестиваль вийшов дійсно класним, не гіршим за широко розрекламовані подібні всеукраїнські заходи. І, здавалось, попереду нові успіхи, втілення у життя нових ідей, запрошення нових артистів - аж до гуртів «Тік», «Боні М» чи Ману Чао. Тим більше, що представники влади на сцену виходили, подяки (заслужені і незаслужені) від кобелячан вислуховували, місцеві бізнесмени теж їли-пили, молоду бачили і підтримку пропонували. Усім усе сподобалося, можна було «вйокати» далі.
Та минуло кілька місяців і ситуація різко змінилася. Тільки-но організатори спробували почати роботу з проведення нового, вже ювілейного фестивалю, як миттєво ударилися лобами об стіну. Майже всі, хто обіцяв гроші, підтримку і сприяння, повернулись до лісу передом, а до Кувалдіна і його однодумців іншим місцем.
Єдиним приємним виключенням було ставлення до справи голови Кобеляцької РДА Анатолія Таранушича. Він дійсно допомагав, давав відповідні команди своїм підлеглим, знаходив спонсорів. Але навіть зусилля Анатолія Олексійовича виявилося замало для загального успіху. З особливою прикрістю організатори фестивалю відзначили байдуже ставлення до них з боку міської влади Кобеляк. Вони кажуть: «Виходити на сцену очільники міста можуть, переносити під фестиваль День міста теж. А як допомагати, так палець об палець не вдарять».
Що ж, у 2012 році фестивалю не буде. Але знову ж не випадково у заголовок статті винесений знак запитання. Адже організатори не облишили намірів таки втілити в життя гарну ідею. У 2013 вони спробують знову.
