Саме під таким іронічним девізом у минулу п’ятницю відбулася сходка жителів села Кустолові-Кущі.
Причиною скликання сільської сходки став факт відкриття поряд із селом сміттєзвалища, куди вивозять побутові відходи з Кобеляк.
Як відомо, славне чи сумнозвісне ганжівське звалище юридично припинило своє існування. Сільська влада і громада відмовились продовжувати договір оренди полігону для утилізації твердих побутових відходів із владою Кобеляк. Жителі Ганжівки навіть виставили пікет, щоб не допускати на території звалища машини «Міської сервісної служби» та приватників. І у міської та районної влади виникла чергова нагальна і дуже болюча проблема — куди подіти кобеляцькі відходи. Перед цим протягом року міська рада почергово зверталася до керівництва і депутатського корпусу Підгорянської, Сухинівської, Кунівської сільрад із проханням виділити землю під полігон. Але скрізь отримала відмову. Врешті-решт, ця ситуація була прогнозованою та закономірною для українського сьогодення. Сміттєві конфлікти регулярно спалахують у різних регіонах держави. Жодна громада на горить бажанням сусідити з чиїмось сміттям та усіма наступними проблемами — неприємним запахом, постійними пожежами та отруєнням підгрунтових вод. Та що там Україна — питання утилізації відходів є болючим навіть для благополучної Європи, за винятком хіба що найбільш «просунутих» і далекоглядних німців. Як правило, подібні конфлікти інтересів вирішуються за допомогою грошей. Вся справа у ціні питання. Хочеш утилізувати своє сміття? Плати стільки, щоб ми могли вирішити інші свої проблеми — відремонтувати дороги, провести освітлення, утримувати соціальні заклади. У результаті невеликі європейські громади, на території яких знаходяться міські сміттєзвалище, мають багатомільйонні прибутки. Це допомагає якось забути про запах. Але так відбувається в Європі. В Україні, яка, нібито, й вважається європейською державою, все не так. У бюджетах великих і малих міст просто не вистачає грошей, щоб платити іншим громадам за незручності. І ті п’ять, сім, десять тисяч гривень, які Кобеляки зможуть заплатити Кустоловим Кущам за зберігання свого непотребу, є слабкою втіхою для села.
Можливо, саме через це й зібралися мешканці Куст-Кущів на сходку. Є й інша причина — брак інформації. Людей дуже обурило, що їх у черговий раз поставили перед фактом. У даному випадку — почали возити сміття, навіть не спробувавши домовитись із громадою.
Сходка була призначена на 16-ту годину. Люди біля магазину, поряд із яким вона мала проводитись, почали гуртуватись завчасно, десь за півгодини до початку. Перед цим запропонували представникам ЗМІ проїхати до майбутнього полігону і до сільської дороги, яку зруйнувала техніка холдингу «Белгранкорм», вивозячи пісок із кар’єру. Запитую: «А навіщо хоч на дорогу дивитись? Вона ж до звалища не має жодного стосунку». І отримую досить аргументовану відповідь: «А тоді нам тоже багато обіцяли, а як пісок вивезли, то про все забули». Дорога, що знаходиться на околиці Куст-Кущів, дійсно перебуває у плачевному стані. На її ґрунтовій частині потужна техніка утворила такі колії, що проїхати там можна далеко не на кожному джипі, не говорячи про звичайні легкові автомобілі. «А белгранкормівці тільки пару машин щебеню привезли та кілька латок на асфальті поклали», — скаржились мешканці села. Сільський голова Людмила Рибалко підтвердила цю інформацію. І наголосила, що неодноразово зверталась до белгранкормівців із проханням ліквідувати колії на ґрунтовці.
Полігон для кобеляцького сміття розташований приблизно за кілометр від Куст-Кущів. Поки що він справляє цілком пристойне враження. Земля на його території розгорнута і вирівняна, неприємного запаху теж не відчувається. Судячи з розмірів купи свіжих відходів, «Міська сервісна служба» встигла привезти сюди лише з десяток вантажівок сміття. Саме сюди й приїхала у першу чергу ціла кобеляцька делегація на чолі із міським головою Олександром Ісипом.
Потім посадовці поїхали до магазину, де їх вже чекали кілька десятків жителів Куст-Кущів. Згодом до загалу приєднались і голова райдержадміністрації Анатолій Таранушичу, голова райради Юрій Тагадюк та головний Державний санітарний лікар Кобеляцького району Валентина Семиног.
Сходка проходила у дуже напруженій і емоційній обстановці. Селяни не добирали виразів для того, щоб висловити своє обурення. У деякі моменти здавалось, що спалахне бійка. Адже, як це часто буває, частина людей прийшли на сходку вже після вживання алкоголю. Зайві градуси у крові додали сміливості та розкутості відповідно зменшили почуття адекватності та субординації. Одного неадекватного чолов’ягу, який, розмахуючи кулаками, намагався щось довести Анатолію Таранушичу, утихомирювали кілька жінок та секретар міськради Сергій Галушко.
Інша, набагато чисельніша частина куст-кущівської громади, вела себе більш розважливо. Люди знали і розуміли, хто приїхав на зустріч із ними. Але від цього керівникам району і міста легше не стало. Більшість із присутніх у категоричній формі зажадали припинення складування відходів на їх території. Олександр Ісип та Анатолій Таранушичу спробували умовити селян, обіцяючи, що звалище поряд із Кустоловими Кущами функціонуватиме тимчасово — рік чи два. А потім відходи відвезуть на сортувальну станцію, котру мають відкрити поряд із Ганжівкою на території колишньої газозаправної станції. Але слухати ніхто не хотів. Особливо активною була колишня керівник місцевого господарства Катерина Стрельник. Вона заявила, що, згідно із законодавством, усі питання, пов’язані із екологією, без повідомлення громади вирішувати заборонено. «А тут хтось із кимось договорився, а ми нюхати гадость будемо», — підтримали її у юрбі. «Хто нас питав? Наші депутати за свалку голосували?», — кричали люди. Найбільш радикально налаштовані попередили чиновників: «Перекриємо міст і не пускатимемо машини із мусором».
Доки йшла дискусія, поряд із місцем зібрання проїхала машина «Міської сервісної служби», заповнена сміттям. Її провели недружелюбним гулом. А хтось запропонував: «На машині написано «За чисті Кобеляки», давайте добавимо «І за грязі Куст-Кущі».
Розмова тривала дві години. Урешті-решт, певно, зрозумівши, що домовленості досягти не вдасться, гості із райцентру почали збиратися. На прощання голова РДА запропонував: «Давайте жити дружно». Але особливої підтримки його пропозиція не знайшла.
Коли кобелячани поїхали, селяни взяли в справжню облогу посадовців сільради. Сільському голові на той момент стало зле і вона покинула зібрання. А люди вимагали відповіді на запитання: «Хто в сільраді дав згоду на створення звалища?».Посадовці розповіли, що ніхто їх згоди не запитував, а сільський голова ніяких відповідних документів не підписувала. І це схоже на правду. Адже під час сходки чиновники із райцентру не продемонстрували селянам жодного документу.
У понеділок ми зв’язались із Людмилою Рибалко, щоб дізнатись про подальший розвиток подій. Вона розповіла, що нині перебуває на лікуванні, але має неофіційну інформацію про те, що звалища у Куст-Кущах не буде. Нібито, про це заявив голова РДА Анатолій Таранушич.
Буквально через дві години зателефонували вже із Куст-Кущів. І повідомили: «Мусор як везли так і везуть. Ми скликаємо позачергову сесію сільради».
Отже, ситуація з утилізацією міського сміття, якщо не в глухому куті, до десь поблизу нього. Чи вдасться владі домовитись із громадою і як вирішиться сміттєва проблема, ми інформуватимемо читачів і далі.