24 листопада відбувся «круглий стіл» на тему «Голодомор».
Днями вся Україна вшановувала пам’ять своїх громадян, загиблих під час страшного Голодомору 1932-33 років. Від тих страшних подій минуло вже вісімдесят років. Але пам’ять про штучний голод, який винищив десятки мільйонів українців, до цього часу живе в народі.
«Ця подія входить сумним спомином у кожен дім, у кожне людське серце», — такими словами розпочав свій виступ учитель історії Білицької школи № 1 Анатолій Сагайдачний. Він учергове нагадав присутнім історію і статистику тих страшних подій. Розповів про те, що не дивлячись на знищені та засекречені архіви, на свідоме замовчування комуністичною владою тієї трагедії, пам’ять про неї жила завжди. Адже живі до сьогодні свідки Голодомору.
Усього на засідання «круглого столу» прибули 23 чоловіки. Більшість із виступаючих висловлювали своє бачення тих подій. Усі як один були солідарні — голод був, він був створений штучно. І немає жодних виправдань організаторам тієї трагедії. Краєзнавець із Перегонівки Валентин Голяник подарував усім учасникам заходу свою книгу «Трагічні сторінки моєї Вітчизни», у якій опублікував спогади очевидців Голодомору. Людмила Пряхіна вказала на необхідність залучення молоді до роботи «круглого столу». Вона запропонувала за сприяння місцевої влади запрошувати на такі засідання учнів старших класів міських шкіл. Із цікавими і змістовними промовами виступили Паша Климань, Іван Пасько, Володимир Чернявський, Борис Попруга, Валерій Коробчинський та інші.
Підводячи підсумки засідання, Анатолій Сагайдачний закликав і далі знаходити документи, свідчення, архівні матеріали про Голодомор. І доносити ці дані до молоді. Адже історична пам’ять є запорукою здоров’я і процвітання українського народу.
