«Благодійність року»
Хлопчик, який через тяжку хворобу був приречений на глухоту, завдяки коштам та іншій допомозі благодійників, чує і вчиться говорити.
Про проблему, яка виникла у тоді ще двохрічного хлопчика з Кобеляк, ми написали в одному з номерів газети. І запропонували всім бажаючим зробити свій внесок у збір коштів на лікування Діми. Сучасна медицина має всі можливості, щоб лікувати таких дітей, позбавляючи їх від глухоти і даючи можливість у подальшому повноцінно жити. Але як відомо, можливості вилікуватись наскільки широкі, настільки ж і дорогі. А медицина в Україні, попри запевнення, внесені в Конституцію, давно не є безкоштовною.
Батьки кобеляцького хлопчика Олег та Ірина Рибки є рядовими службовцями і до розряду заможних людей безумовно не потрапляють. А для порятунку їх сина було необхідно майже 300 тисяч гривень. Саме стільки в Україні коштує встановлення кохлеарного імплантату. Неможливість самотужки зібрати таку суму змусила батьків просити допомоги через засоби масової інформації.
Кобелячани і жителі інших населених пунктів району охоче відгукнулися на прохання про допомогу. За кілька місяців люди зібрали близько 30 тисяч гривень. Безумовно, цих грошей не вистачало для повного лікування. Але тут Рибкам посміхнулась доля — вони «втислись» у чергу на операцію, оплачувану державою. Діму успішно прооперували в Києві і він уже чує.
Та гроші, зібрані кобелячанами, не були зайвими. Зараз батьки щомісяця возять хлопчика на спеціальні курси реабілітації у Київ. Адже йому ще потрібно навчитись говорити. Тижневий курс такої реабілітації в одній із столичних клінік коштує 3 тисячі гривень. Крім того, по досягненню хлопчиком шестирічного віку, йому доведеться міняти імплантат. Це — ще 22 тисячі гривень.
Але цих випробувань батьки вже не бояться. Ірина говорить: «Ми вже бачимо, як наш хлопчик міняється. Він нас розуміє, він говорить «папа», «мама», «дай». Для когось у цьому немає нічого особливого. Але не для нас із Дімою. Ще рік тому ми не знали, що робити, куди бігти. Не дай, Боже, комусь таке пережити: дивитись на свою гарну і нібито здорову дитину і розуміти, що вона приречена, що вона ніколи не почує пісні, музики, слів «я тебе люблю».
Зараз Діма Рибка має стовідсоткові шанси розвиватись, як його однолітки. Щоправда, йому і батькам доведеться «доганяти» інших дітей. Хлопчик уже почав відвідувати дитячий садок. До речі, у Кобеляках із ним теж постійно займаються логопед Ірина Гречуха і фахівець з музики Юлія Литвинчук.
А в суботу, 22 грудня, Діма Рибка відсвяткував свій третій День народження. Мама розповідає, що хлопчик так хвилювався, що, задувши свічки на торті, зопалу почав промовляти всі слова, які вивчив. Поки що їх зовсім небагато, тих слів. Але він усе вивчить, у нього все попереду.
Ірина та Олег Рибки дякують усім благодійникам, які взяли участь у порятунку їх сина. Вони говорять: «Ми будемо вдячні цим людям все своє життя. Одні давали гроші, інші допомагали влаштуватись у клініку, треті зараз займаються реабілітацією дитини. Кожен зробив і робить свою добру справу. А ми тепер маємо здорову дитину. Нехай всім добрим людям щастить у Новому році!»
