Сьогоднішній ранок почався не зовсім традиційно. Попивши чаю, я сів чистити на комп’ютері старі папки з фотографіями. І випадково знайшов кілька відеофайлів одно- та дворічної давності. Звичайних таких сімейних відеосюжетів, знятих нашою цифровою камерою. Для світового кінематографу вони цінності не становлять, але для нашої сім’ї це — і приємні спогади, і позитивні емоції. Ось однорічний Матвій робить свої перші кроки тоді ще досить кривими ногами. Смішно розхитується і сідає на п’яту точку. Відео коротке, але миле. І нам, батькам, переглядати його — суцільне задоволення.
Ось іще один файл. Ми з родиною гуляємо вечірніми Новими Санжарами. І знімаємо на відео круглі ліхтарі біля «ПриватБанку». Тоді їх тільки-но встановили, а зараз більшість мешканців не може уявити центру селища без круглих світлових куль. Тоді перед банком ще не було нової плитки. Зараз вона є, і здається, що була там завжди. Ми дивились відео і дивувались: минуло всього півтора роки, а як усе навколо встигло змінитися! У щоденній метушні ми іноді не помічаємо цього. І звертаємо увагу, лише переглядаючи старі фотографії та такі ось відео.
У ще одному короткому ролику, який я знайшов цього ранку, було знято п’ятдесят секунд природи у Забрідках. Річка Ворскла, ліс понад нею, маленькі пташки, які того дня сиділи на деревах. І зараз, коли холодного січневого ранку дивишся це тепле літнє відео, стає так добре і затишно. Як було там минулого літа. Без цього відео ми навряд чи змогли б пригадати усі оті відчуття. А тут раз — і така собі часова подорож без відриву від комп’ютера.
Порившись на жорстких дисках свого комп’ютера, я зрозумів, що таких відео там не дуже багато. Хоча знімати їх можна було б кожного дня. А потім — через рік, два, п’ять — переглядати. І знову переживати ті емоції, які, здавалося б, лишилися давно у минулому.
Тому, якщо зранку у вас не дуже добрий настрій або просто надворі холодно і морозно, а вам хочеться чогось теплого, для душі, — подивіться таке старе відео. Можливо, у вас немає комп’ютера і цифрової камери. Але майже у кожного лежить вдома диск чи касета з весілля або шкільного випускного.
Якщо ж у вас такого відео немає, обов’язково зніміть. Або попросіть знайомих. Тоді вам буде чим підіймати настрій морозними ранками і дощовими вечорами. Перевірено на собі.
