Чому провладна більшість вирішила ввести компенсацію за затримку зарплатні і чи можливо даний законопроект ефективно застосовувати на практиці?
Неймовірно, але факт – влада зробила чи не перший крок у напрямку подолання мільярдної заборгованості із зарплат. Хоча цілком обґрунтовано цей крок можна назвати популістським жестом.
4 квітня на „виїздному” засіданні Верховної Ради парламентська більшість прийняла запропонований комуністами законопроект про введення пені за затримку заробітної плати. Документ, схвалений у першому читанні, передбачає виплату відшкодування у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день затримки зарплати, пенсії чи стипендії. Окрім цього, компенсація буде розраховуватися відповідно до рівня інфляції на час затримки.
Слід відзначити, що питання щодо ведення компенсації піднімається не перший раз. Наприклад, наявністю цієї, без сумнівно, прогресивної норми нинішня влада пояснювалась необхідність прийняття Трудового кодексу (пропонувалось ввести пеню на рівні подвійної ставки НБУ). Фактично, за рахунок цієї гарантії олігархи мали намір відірвати значний шматок інших прав. Як відомо, проект ТК було жорстко розкритиковано за значне звуження права робітників і поки щознято з розгляду парламенту.
Наразі ж ідея введення пені знову стала заручником обставин і, скоріш за все, покликана легітимізувати в очах громадськості сумнівне з точки зору Конституції України „виїздне” засідання Верховної Ради. Нагадаємо, що тоді ситуативна більшість, що складалася з ПР, КПУ та позафракційних депутатів, вирішила провести засідання без опозиції, яка „зриває роботу по прийняттю важливих законів”. Без належного підрахунку голосів було ухвалено, зокрема, перерозподілення коштів Держбюджету на користь нещодавно створеного Міністерства доходів і зборів, яке очолює наближений до „Сім’ї” Олександр Клименко.
Втім подібна норма є справді абсолютно невигідною для власників підприємств. А саме з них переважно і складається Партії регіонів, яка майже одностайно схвалила проект. Цікаво, що з відверто „правих” позицій документ вже розкритикувала опозиція: за словами Павла Розенка з фракції „УДАР”, нововведення загрожує банкрутствами підприємств.
Проте слід зважати, що прийняття документу у першому читанні аж ніяк не гарантує його остаточне затвердження Радою. До того ж, за словами юриста незалежної профспілки „Захист Праці” Віталя Дудіна, запропонований механізм з точки зору працівника не є панацеєю.
«Запровадження пені за затримку заробітної плати було б бажаною, але недостатньою гарантією захисту прав працівників. Недобросовісного роботодавця норма проекту не стимулюватиме погашати борги. А будь-який роботодавець, якщо його дії не контролюються профспілкою, відмовляється від своїх соціальних зобов’язань. Якщо він не виплачує зарплати, то чи можна бути впевненим у тому, що він виплачуватиме ще й пеню? Швидше за все, у випадку виникнення заборгованості, бізнесмен буде намагатись доводити відсутність коштів на рахунках і заявляти, що підприємство не отримує доходу від здійснення господарської діяльності», – стверджує експерт.
«Більше того, законопроект не посилює кримінальної відповідальності за затримку зарплати. Іншими словами, проблема підходу в тому, що виконання норми пов’язується з діями роботодавця, які вони може і не вчинити», – вважає юрист.
На його думку, по справжньому ефективні механізми для надання компенсації та боротьби з затримкою зарплат полягають у іншому.
«Для більш надійного захисту працівника слід закріпити можливість бути звільненим від оплати комунальних послуг на час затримки зарплати, а також передбачити право брати у банку кредит, який би потім стягувався з роботодавця», – пропонує В.Дудін.
Наразі можна стверджувати, що дана ініціатива з’явилася на порядку денному не під тиском трудящих, а в умовах боротьби олігархічних кланів між собою, тому й слугуватиме таким собі козирем задля досягнення поточних політичних інтересів. Отже, швидше за все вона не буде остаточно затверджена у другому читанні. Якщо ж, навпаки, законопроект і буде ухвалено, то шлейф нелегітимності, який тягнутиметься за ним, певною мірою дискредитуватиме розширення соціальних прав громадян.
