Вхід | Реєстрація

«Колос» — відроджений, але переможений

«Колос» — відроджений, але переможений

1‑го травня стовбинодолинська команда проводить першу гру в рамках чемпіонату України з мотоболу. На оновленому мототреку «Колос» приймає «Антрацит» з Кіровського.

Дорогою від Нових Санжар до Стовбиної Долини рухаються сотні автомобілів. Усі поспішають на перший у сезоні мотобольний матч. Їхати доволі зручно та комфортно, адже буквально кілька днів тому дорожники зробили на цьому відрізку дороги ямковий ремонт. От би нам у кожне село по мотобольній команді, у нас би всі дороги відразу б поремонтували!

На в’їзді в село справжній автомобільний Вавилон: автобуси, мікроавтобуси, автомобілі, мотоцикли, мопеди. Усі шукають місця для зупинки. Стовбина Долина наполовину перетворюється на паркувальний майданчик. Поставивши автівку, гості прямують до каси, розташованої ліворуч від входу. Тут за 20 гривень видають папірець із написом «Благодійна допомога мотобольному клубу «Колос». Це, типу, квиток. Уже о пів на третю трибуни, розташовані праворуч від поля, заповнюються відсотків на 80.

— Тут тисячі дві має вміститися, якщо не більше, — говорить відомий стовбинодолинський ентузіаст спорту Віктор Коба.

Він разом із іншими спостерігає, як працівники пожежної частини поливають мототрек, щоб «прибити» гранвідсів. У цей час на лівій частині поля розминаються мотоболісти «Антрациту»: гасають туди-сюди на величезній швидкості та виконують різкі розвороти.

— У них двоє гравців із Вишняків, члени збірної України, сильні хлопці, — розповідає Коба.

Близько п’ятнадцятої стадіон заповнюється практично повністю. Організатори розпочинають урочисту частину відкриття. Під бурхливі оплески глядачів символічну стрічку на в’їзді до мототреку перерізають голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс, голова районної ради Володимир Левицький, сільський голова Любов Нестор та віце-президент федерації мотоболу України Олександр Постолюк. Після цього на поле під спортивний марш виходять вихованці Новосанжарської ДЮСШ. Попереду Державний Прапор несе чемпіон Європи серед юніорів із пауерліфтингу Віталій Касьяненко. За ним прямують факелоносці Олімпіади-80: Василь Радчич, Іван Кравцов та відомий тренер з кульової стрільби Анатолій Старєлов. По колу мототрека проходять учні ДЮСШ: футболісти, волейболісти, боксери, паурліфтери, дзюдоїсти, їх вітають оплесками.

Обійшовши коло, спортсмени вишиковуються навпроти килимової доріжки. Незабаром туди ж під запальну байкерську музику під’їжджають мотоболісти «Антрациту» та «Колоса». Люди на трибуні пожвавлюються, починають аплодувати і вигукувати щось запальне.

До мікрофону підходить Сергій Шовкопляс. Він нагадує, що районна влада в минулому році пообіцяла відродити мотобол. Пообіцяли — відродили. Звичайно, без підтримки та допомоги спонсорів і благодійників цього зробити б не вдалося.

— Ми відродили мотобол без жодної бюджетної копійки! — підкреслює голова РДА та перераховує всіх, хто фінансово та трудовою участю допоміг у справі відродження команди.

Далі чисельних уболівальників вітають Володимир Левицький, Любов Нестор та Олександр Постолюк. Нарешті, наступає урочиста мить: під звуки Гімну України капітан «Антрациту» підіймає над стадіоном Державний Прапор. Потім лунає гімн команди «Колос», написаний та виконаний новосанжарським композитором Миколою Призовим. Під цю запальну пісню капітан команди господарів підіймає в небо прапор «Колоса». Глядачі аплодують. На полі з’являються судді, які дають свисток, а мотоболісти роз’їжджаються по різних сторонах поля. Зараз почнеться.

«Колос» зі Стовбиної Долини виходить на гру в наступному складі: 1. Анатолій Назаренко (воротар). 2. Євген Довгаль (другий воротар). 3. Іван Зімовець. 4. Сергій Васін. 5. Володимир Кондратенко. 6. Олександр Зімовець. 7. Валерій Зімовець. 8. Валерій Мороховець. 9. Олександр Кінаш.

Кіровський «Антрацит» виставляє таких гравців: 1. Михайло Гребенюк. 2. Роман Бабенко. 3. Євген Бабанов. 4. Сергій Шевченко. 5. Володимир Бойко. 6. Ігор Рожок. 7. Микита Москаленко. 8. Іван Костюк. 9. Віктор Кузьмін.
«Антрацит» починає гру жвавіше. Особливо виділяються в складі команди майстри спорту міжнародного класу Володимир Бойко та Іван Костюк. Вони раз по раз переграють наш захист і б’ють по воротах, але виручає реакція Анатолія Назаренка. Утім, наприкінці першого тайму і він би не допоміг: мотобольний м’яч спочатку влучає в стійку, а потім, буквально через кілька секунд, добряче трусить поперечину. У мотоболістів «Колоса» моменти також виникають, але довести їх до забитого голу гравцям не вдається. Найкращий момент був наприкінці другого тайму, але м’яч, від рук воротаря «Антрациту», потрапляє лише в стійку.

— Та попадіть ви в ворота! — у серцях вигукує Анатолій Назаренко, після чергового промаху когось із його партнерів.

Два тайми минають без забитих м’ячів, хоча не всі глядачі це помічають.

— О, уже другий нам забили? — діловито цікавиться тітонька, яка стоїть у черзі за пивом.

— Так 0:0 же счьот! — відповідає їй молодша сусідка.

Та без голів гра продовжується недовго. На початку третього тайму гості забивають один гол, а через кілька хвилин — другий. Обидва м’ячі у наші ворота забиває Володимир Бойко. Градус гри підіймається. Стовбинодолинські мотоболісти прагнуть забити бодай один м’яч, але гості їх зупиняють (не завжди за правилами). Так, спочатку «зелену» картку і вилучення на дві хвилини отримує «п’ятірка» гостей. Потім той же гравець грубо атакує Сергія Васіна, а той відповідає йому розмашистим ударом рукою. Обох вилучають на дві хвилини. Утім, розмочити рахунок нашим так і не вдається. Найкращий момент виникає у Валерія Мороховця, але його удар із близької дистанції воротар гостей відбиває ногами.

Фінальний свисток місцеві вболівальники зустрічають без радості. У дебютному матчі команда вдома поступається — 0:2, а наступного дня, 2‑го травня, грати з «Восходом». До речі, у першій грі ця команда розгромила «Ниву» з Вишняків — 5:0.

На матчі «Колос» — «Восход» ми також побуваємо. Репортаж про нього читайте вже в наступному номері нашого тижневика.


Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО з регіону»


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook


1. ЗЕМЛЯК / 2 травня 2013, 15:18
Команда наша молодці,а особливо Кондратенко В. та С.Васін.
2. читатель / 2 травня 2013, 19:15
Колос-Восход счет3-6 но такой проиграш на победу тянет.Рубались наши до последней минуты.МОЛОДЦЫ.
3. вболівальник / 2 травня 2013, 22:53
Васін - супер, а по морді правильно врізав, нічого по головах їздити, де ж спортивна честь і гідність "авангардастів", чи перемога за всяку ціну? Нафіг вона (перемога) тоді і потрібна. Роби, що мусиш, і будь, що буде. Сєрий, ні про що не шкодуй, ти - кращий!!!!!!!
4. 5513 / 3 травня 2013, 07:14
Серёжа,не могу найти нормального способа сказать тебе о том, что наболело. Я очень жалею об одном не очень удачном выборе, который сделала в своё время (надеюсь, - помнишь). Если интересно, то ты знаешь где меня найти.
5. Сережа / 4 травня 2013, 07:22
Ты хотя бы номер оставила,а то как-то трудно догадаться!
6. Фанат / 4 травня 2013, 18:46
7. 5513 / 4 травня 2013, 20:57
5. Сережа пише:
«Ты хотя бы номер оставила,а то как-то трудно догадаться!»

Орфорграфически и пунктуационно слишком правильно написано - подозрительно. Если "Сережа" это тот человек, которому адресовано, то ты должен помнить ситуацию, которая сложилась много лет назад. Интересно - ищи подсказку!!!
8. Сережа / 4 травня 2013, 22:13
)))))Действительно,интересно!С подсказкой все ясно,5513-последние телефона!Только вот Сереж много.Кому конкретно обращение?И почему "тот" Сережа не может грамотно написать?))))))В статье упоминается несколько Сергеев!
9. 5513 / 4 травня 2013, 22:39
9. Сережа пише:
«И почему "тот" Сережа не может грамотно написать?))))))»
Интуиция и опыт.
9. Сережа пише:
«С подсказкой все ясно,5513-последние телефона!»
Мобильного ты моего не знаешь точно, а домашнего?... А во время нашего с тобой общения он тебе был не нужен.
10. 5513 / 4 травня 2013, 22:41

5. Сережа пише:
«Ты хотя бы номер оставила,а то как-то трудно догадаться!»

Оставь свой, я тебе ОБЯЗАТЕЛЬНО позвоню.
11. тарабрик / 5 травня 2013, 00:02
Зрозуміло багатьом,це Світланка нагадує про себе Сергію Шовкоплясу , давнішнє кохання має право на спогади.
12. Сережа / 5 травня 2013, 05:44
12. тарабрик пише:
«Орфорграфически и пунктуационно слишком правильно написано - подозрительно. Если "Сережа" это тот человек, которому адресовано, то ты должен помнить ситуацию, которая сложилась много лет назад. Интересно - ищи подсказку!!!»
Не думаю,что руководитель банка,а потом района смог бы написать не правильно!Тут речь,скорее всего,идет о Сергее Васине!)))))По-моему у него образование 8 классов плюс вечерняя школа,и еще какие-то курсы!
13. Ах ах / 5 травня 2013, 18:04
А если у человека образование 8 классов, так и любить его нельзя? Наличие образования, по-моему, ещё ни о чём не говорит.
14. читатель / 5 травня 2013, 19:56
Мотобольная тема плавно перетекла в любовную и это хорошо,на крильях любви наша команда точно станет чемпионом.Ах ах вы правы насчет образования,у нас много людей никчемных с дипломами и очень много достойных,которые из-за разных причин не смогли учится.
15. читач / 5 травня 2013, 20:36
Знаю Васіна, наприклад, дуже давно, і мав можливість спостерігати в різних ситуаціях. Дуже врівноважена і спокійна він людина, чемний і галантний. І як же треба було його, бідолашного, "дістати", щоб отримати "по морді".
16. фанатка / 5 травня 2013, 21:01
Згодна з ЧИТАЧ. Його (Васіна) вчила мама, що "дівчатка - це квіточки, їх (дівчат, як і квіти)треба любити і берегти". Не пропала мамина наука марно...
17. романтик / 5 травня 2013, 21:46



Как много тех, с кем можно лечь в постель,
Как мало тех, с кем хочется проснуться...
И утром, расставаясь, улыбнуться,
И целый день, волнуясь ждать вестей.

Как много тех, с кем можно просто жить,
Пить утром кофе, говорить и спорить...
С кем можно ездить отдыхать на море,
И, как положено - и в радости, и в горе,
Быть рядом... Но при этом не любить...

Как мало тех, с кем хочется мечтать!
Смотреть, как облака роятся в небе,
Писать слова любви на первом снеге,
И думать лишь об этом человеке...
И счастья большего не знать и не желать.

Как мало тех, с кем можно помолчать,
Кто понимает с полуслова, с полу взгляда,
Кому не жалко год за годом отдавать,
И за кого ты сможешь, как награду,
Любую боль, любую казнь принять...

Вот так и вьется эта канитель -
Легко встречаются, без боли расстаются...
Все потому, что много тех, с кем можно лечь в постель.
Все потому, что мало тех, с кем хочется проснуться.

18. 5513 / 5 травня 2013, 22:35


13. Сережа пише:
«Тут речь,скорее всего,идет о Сергее Васине!)»

Приди и забери меня с собой... Прижми к груди, чтоб стало мне теплее... Я не хочу, чтоб кто-нибудь другой пытался доказать, что он нужнее...
19. читатель / 6 травня 2013, 12:25
Романтик если эти чудесные стихи ваши то у вас талант,пишите ещё,так хочется читать приятное.
20. Романтик / 6 травня 2013, 14:43
Боль длинна как резина,
как бездомная осень, уходящая в зиму,
как лёд, который никогда не тает,
как философия, которую не понимают,
как ощущение естества чуда,
как выстрел в спину, как Иуда,
как ожидание - бесчеловечна...
Но это боль, а радость - вечна.
21. Ночь ка / 6 травня 2013, 17:19
Как важно вовремя уйти.
Любовник ты или политик!
Когда разорваны все нити
И не оправданы мечты!
Не ждать, когда на дверь рукой
Тебе любимые покажут,
Народ небрежно вслед помашет,
И гневно скажут: "Дай покой!"
Да, оказался ты не тот,
Кого на самом деле ждали,
О ком печалились, мечтали,
И вышло всё наоборот!
Имей же мужество уйти!
И ты не будешь ненавидим,
Другой любовью будешь сытым,
Не станешь камнем на пути!
Как важно вовремя уйти
Туда, где нет тоски и боли,
Пока тебя не измололи,
Изрезав душу на куски.
Как важно вовремя уйти,
Из суеты - вернуться в вечность.
Сберечь тепло последней встречи
На ледяном ночном пути.
Как важно вовремя уйти
Туда, где небо светит счастьем.
Неслышно, тихо попрощаться
Сказав последнее "прости"...
Как важно - от земных проблем
Предательств, подлостей, измены
Уйти безмолвно и смиренно
Туда, где больше нет измен.
Как важно, заплутав в сети
Не ошибиться, сделав выбор.
Сказав последнее "спасибо",
Как важно
вовремя
уйти.
По-моему, 5513, не нужна ты Сергею со своей любовью, кто бы он ни был - управляющийрайона или Васин с "образованием 8 классов и какими-то курсами")))))))))
22. Нью / 6 травня 2013, 17:25
   Відкрити коментар, який містить ненормативну лексику
а той відповідає йому розмашистим ударом рукою

По їбалу?
23. Ночь ка / 6 травня 2013, 21:11
Смотри фото - там всё видно.
24. 5513 / 6 травня 2013, 23:18
Сейчас я понимаю, что дружба между мужчиной и женщиной коварная и лживая предвестница любви, держит нож за спиной, чтобы обязательно всадить его кому-нибудь в спину, тому, кто первым начнёт чувствовать бабочек в животе и покалывание под ложечкой. Сначала всё было хорошо, дружба зарождалась и притворялась настоящей,а потом в области сердца у тебя у первого начало предательски копошится другое чувство. Оно было ещё совсем в зачатке, но маленькими толчками давало о себе знать. Оно пускает корни и метастазы по всему организму, выпускает в кровь эндорфины и делает из нормального человека дурака.
Пока я с тобой дружила, тело твоё в моём присутствии не слушалось и подводило тебя. И, когда открылись все карты, когда твой друг встал между нами, - ты получил пулю в лоб: ты понял - я тебя предала. Тогда я этого не то, что не понимала, даже не осознавала.После этого нож стал прочно торчать в твоей спине, во лбу - пуля, а дружба тебе уже не казалась панацеей от ослепившей любви. И теперь, путаясь в собственных мыслях и чувствах, опьяненная эндорфинами, я, как дура понимаю, что я себя обманула. Чтобы осмыслить ту ситуацию мне понадобились -надцать лет. Любовь прочно поселилась у меня в мозгу, вызвала зависимость, как героин, но есть надежда, что после продолжительной ломки полегчает. Я понимаю, что на игре нас сама судьба свела не случайно:ты - моя расплата за предательство. В тот же миг, когда я увидела тебя на поле, я вдруг осознала это.Это было словно электрический разряд, словно молния пронзила моё тело, мысли и душу. Я знаю как тебя найти, но не знаю как сказать о том, что чувствую. Я хочу поговорить с тобой по душам - честно и открыто, но не знаю, хочешь ли ты этого. Я так боюсь твоей реакции, боюсь выглядеть дурой, но сейчас отчетливо понимаю, что любовь предавать нельзя, ибо слишком мучительной будет расплата. Прости, прости меня за глупость, совершенную много лет назад, прости... И, умоляю, отпусти, отпусти меня, если ты в этой жизни счастлив. Молю-отпусти!!!!!


25. 5513 / 6 травня 2013, 23:29
А может это шанс начать все сначала, словно и не было этих долгих лет между нами. Может, само провидение свело нас вместе. Очень хочу надеяться на то, что и ты посмотрел на меня совсем другими глазами, словно тогда - помнишь? - хмельными... Может, и ты сейчас мучаешься от чувств, подобных моим? может и ты боишься, так же как и я, затрагивать эту тему? Знай, моё сердце и мой дом открыты для тебя. Я очень тебя жду, я очень-очень тебя люблю. Люблю так сильно, что это чувство не дает возможности мне жить и дышать. Прошу, поверь мне, прости меня, прости мой грех! Я очень виновата перед тобой...


26. 5513 / 6 травня 2013, 23:41
я виновата пред тобой,
как снег в разгар весны...
и покаяньем и мольбой
не умалить вины.
но, может быть, счастливым днем,
что к нам пришел сейчас,
себя мы прошлому вернем-
и все вернется в нас.
И все твое придет ко мне,
и все мое - к тебе,
чтоб снова быть наедине
в ЕДИНСТВЕННОЙ судьбе...


27. Валентина / 7 травня 2013, 14:33
Не можу зрозуміти за кого мова іде,за Сергія Шовкопляса чи Сергія Васіна.
28. однокласниця Л / 7 травня 2013, 18:01
Думаю,що мова іде про С.Васіна,в ньому є щось привабливе та сексуальне.
29. читатель / 7 травня 2013, 20:19
19. 5513 пише:
«13. Сережа пише:
«Тут речь,скорее всего,идет о Сергее Васине!)»
Приди и забери меня с собой... Прижми к груди, чтоб стало мне теплее... Я не хочу, чтоб кто-нибудь другой пытался доказать, что он нужнее...»
из вышенаписаного понятно что речь идет о Сергее Васине.
30. 5513 / 7 травня 2013, 21:24
Серёжа!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Неужто мне тебя любить издалека?
Желанных губ не целовать наверняка...
Гореть свечою на ветру в шальном огне
И вальс с тобою танцевать в забытом сне.
Как странно - мы так далеки и так близки!..
Дыханием хочу коснуться я твоей щеки
И среди ночи разбудить хочу сама...
Прости... Наверно, я совсем сошла с ума...
31. незнакомка / 7 травня 2013, 21:33
А что, Сережа Шовкопляс не может прийти и прижать к груди и доказівать что он мужчина очень нужен,а также другие косвенніе признаки указівают,что єто свободно может біть и Шовкопляс. Ато нашли сєкс-гиганта Васина
32. Романтик / 7 травня 2013, 22:48
Нас любят те, к кому мы равнодушны.
Они добры, застенчивы, послушны.
Они всегда на многое готовы.
А мы, порой, жалеем даже слово.

Нас любят те, кого, увы, не надо.
Идя к другим, мы пьем чужого яда…
Потом болеем, мучаемся, даже,
Но те, кто любят ничего не скажут.

Нас любят те, с кем мы могли стать лучше,
Но нам плевать на наш "счастливый случай".
Любовь, увы, жестока и упряма!
Нас любят те, кому мы роем ямы.

Нас любят так, как нужно ненавидеть!
И нам их жаль, но можем и обидеть.
Нас любят не за «что-то», вопреки!
Но нас несет течение реки.

Нас любят... И мы это принимаем.
Нас любят.. Но других мы обнимаем..
Нас любят.. Но глухи мы и жестоки..
Нас любят! И в итоге – одиноки.

Интересно, женат ли ЭТОТ Сергей?
33. Черемушка В / 7 травня 2013, 23:16
34. Романтик пише:
«Интересно, женат ли ЭТОТ Сергей?»
-ну так за какого речь?
34. Сережа / 8 травня 2013, 07:32
34. Романтик пише:
«Интересно, женат ли ЭТОТ Сергей?»

Официально-нет.Живет гражданским браком со своей старой-новой любовью!))).......работает в кафе.
35. Ночь ка / 9 травня 2013, 11:44
36. Сережа пише:
«Живет гражданским браком со своей старой-новой любовью!))).»

Старая по возрасту или по порядку?
36. Сережа пише:
«работает в кафе.»
Васин работает в кафе или его старая-новая любовь?)))))))) Понятно, не Шовкопляс. Интересно, в каком кафе? Хотелось бы посмотреть или на самого мачо или на ту, которая так пленила его сердце.
36. 5513 / 9 травня 2013, 12:14
36. Сережа пише:
«Живет гражданским браком со своей старой-новой»

Как тебе живётся с НЕЛЮБИМОЙ?
Как в тоске, почти невыносимой,
Стал ты мрачной тенью без души…
Расскажи, о тяжести вины,
И о том, как грудь колотит ярость,
Как неспешно убивает жалость,
И ещё, как ночи холодны…
Расскажи о том, как одинок,
Как горчит вино в твоём бокале…
Жизнь проходит, словно в сериале,
Где сюжет - запутанный клубок…
Как тебе живётся с Неродной,
Год за годом несчастливым мужем,
Расскажи мне, как безвкусен ужин,
Как пугает день своей длиной…
Как глотая сигаретный дым,
Спрашиваешь ты у той, что рядом,
Не словами, а усталым взглядом:
- Как тебе живётся с НЕЖИВЫМ?
37. Admin / 9 травня 2013, 16:35
Шановні користувачі.
Тематика і суть Вашого обговорення не відповідає темі статі, тому підпадає під порушення пункту 2.3 Правил користування сайтом. Тому рекомендуємо Вам припинити дане спілкування в цій темі. Зацікавлені особи його можуть продовжити між собою, наприклад, у приватних повідомленнях
38. 404 / 9 травня 2013, 18:06
   Відкрити коментар, який містить ненормативну лексику
наконец-то эта халва закончилась-васин-хуясин.админ,у тебя нервы как у ниндзи.
39. 407 / 9 травня 2013, 23:36
Цеж потрібно було так Шовкопляса вимазати в гамні,щоб Admin, нарешті відреагував.
40. 5513 / 10 травня 2013, 15:47
Шовкопляс здесь не при делах, кроме него в статье упоминается ещё ДВА! Сергея.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Купить квартиру Полтава
 Криптовалютні біржі в Україні
Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації