23‑го червня у Дрижиній Греблі проводять традиційний турнір, присвячений пам’яті ветеранів футболу. У змаганнях беруть участь по дві команди з сусідніх районів — Новосанжарського та Кобеляцього.
Минулого року турнір у Дрижиній Греблі виграла команда «Козубівське» із Новосанжарського району, але цього року Павла Маника і компанію на розіграш кубку не запрошують. Натомість із Нових Санжар та Стовбиної Долини приїздять відповідно «Стандарт» та «Колос». Кобеляцький район представляють «Україна» із Дрижиної Греблі та «Озера». Господарі ще до початку турніру виглядають головними його фаворитами.
— Та вас на дві команди вистачить! — сміються суперники. — Дайте нам пару чоловік!
У складі команди з Дрижиної Греблі справді найбільше гравців — дванадцять. Це при тому, що на поле одночасно може вийти лише п’ять. Є в команді і один футболіст, якого жартома можна було б назвати «свій серед чужих». Анатолій Чумак, який живе і працює в Нових Санжарах, цього року виступає не за «Стандарт», а за команду своєї малої батьківщини — «Україну» з Дрижиної Греблі.
Футболісти вишиковуються для проведення урочистої частини. Їх вітає голова кобеляцького «Колосу» Віктор Детюк, сільський голова Тетяна Ладатко та ветеран дрижиногреблянського футболу Володимир Дрига. Після виступів пам’ять ветеранів футболу вшановують хвилиною мовчання.
У першому поєдинку зустрічаються «Україна» та «Колос». На команду з Дрижиної Греблі приємно дивитись: у всіх гравців однакова новенька форма, практично у всіх новенькі футзальні копи. У такій амуніції і грати веселіше. Утім, гості не надто заглядаються на форму господарів. І двічі виходять уперед після голів Віталія Писаренка та Геннадія Давиденка. Проте, утримати переможний рахунок стовбинянам не вдається. Дрижина додає у швидкості, а потім не лише зрівнює рахунок, але й виграє непростий матч — 3:2. Найбільш помітним у складі «України» стає Юрій Няйко, який устигає і голи забивати, і паси партнерам роздавати.
«Стандарт», який минулого року програв лише в фіналі, на цьогорічному турнірі виступає досить слабко. Команда поступається «Озерам» (2:1) та «Україні» (3:1). І лише з земляками зі Стовбиної Долини грає внічию. «Колос», після поразки господарям, реваншується в матчі з «Озерами». Команда виграє, а Віктор Коба, якому більше шістдесяти років, віддає у грі гольову передачу.
Перше місце на турнірі досить прогнозовано посідають господарі. У останньому матчі футболісти «України» розгромлюють «Озера» — 4:0 і набирають максимальну кількість очок — 9. Юрій Няйко і в цьому поєдинку стає кращим та відзначається яскравою грою. Організатори визнають його кращим нападником турніру, а кращим півзахисником називають Віктора Кобу з «Колоса». Його команда, до речі, набирає 4 очки і стає другою на турнірі, випередивши «Озера» і «Стандарт».
Вручивши усі нагороди, Володимир Дрига запрошує гравців від активного відпочинку на футбольному полі перейти до менш приємного та поласувати смачною юшкою і запашною кашею. Доки футболісти підкріпляються, організатор пропонує їм приїздити на турнір і наступного року.
— Будемо живі — обов’язково зберемося! — обіцяє Володимир Миколайович.
Настрій у місцевих футболістів піднесений, адже цьогорічний турнір для господарів виявляється більш удалим. Гостей кашею погодували, але почесний кубок залишили собі. Утім, наступного року в новосанжарців буде шанс поборотися за нього ще раз.
