Згадую епізод півторамісячної давності. Розмовляв тоді з одним із прихильників Майдану і сьогоднішньої влади. На той момент уже було відомо, хоча й не оголошено офіційно, що головою Кобеляцької РДА стане Іван Терновий. Чоловік запитав: «Це тобі буде про що писати?» Погодився з ним: «Думаю, що буде».
Усе так і сталося. Іван Костянтинович, як виявилось, має феноменальні здібності. Він уже увійшов в історію своєю унікальною здатністю «вляпуватись» у різні історії. Пам’ятники Терновий ламав, із червоними прапорами воював. Але цього мало. Новоявленому ньюсмейкеру, який на дозвіллі підробляє головою РДА, потрібні нові й нові інформаційні приводи, аби про нього писали і не забували.
Воно й зрозуміло. Чітких і конкретних завдань обласна влада перед чоловіком не поставила, пріоритети не визначила. Якісь проблемні питання, як то оренда землі, автобусне сполучення чи забезпечення лікарень і шкіл бензином, він вирішити не може. От і залишається бавитися, займаючись нехудожньою самодіяльністю. Робити ж щось потрібно!
І ось, придумавши, що робити, Іван Костянтинович у супроводі депутата районної ради Миколи Антонова та аж двох співробітників СБУ прийшов до директора ДЮСШ Руслана Сабірова. І зажадав відкрити одну з кімнат, обладнаних для відпочинку. Той відкрив. А там виявилось гніздо сепаратизму і ледве не ознаки державної зради. Конкретніше — сувенірний прапор Російської Федерації, подарований Сабірову одним із колег. Голова РДА зажадав зняти символіку ворожої, на його думку, держави. Щоправда, посадовець не додивився, що в приміщенні знаходиться ще й шарф із символікою одного з німецьких міст. А з німцями ж ми, як відомо, недавно воювали. До речі, війни з Росією ніхто офіційно не оголошував і жодного законодавчого акту, який би забороняв тримати в приміщенні сувенірну символіку РФ, у природі не існує.
У принципі, цей епізод яйця виїденого не вартує. Але ж голова РДА з Антоновим не заспокоїлись. Вони ще й на апаратній нараді оголосили про свою «звитягу» у боротьбі з уявним ворогом. Присутні на цьому засіданні люди зізнавались: «Коли вони оголосили про важливу інформацію, більшість із нас злякались. Подумали, що російські танки в Кобеляки увійшли. Або когось із земляків у Донецькій області вбили». А дізнавшись про суть події, люди почали перешіптуватись: «Їм що, робити нічого?»
Виявляється, що нічого. І, напевне, уже ніхто не здивується, якщо завтра Терновий оголосить полювання на матрьошок, післязавтра введе заборону на щі, лапті і самовари. І його абсолютно не бентежить, що це якось не узгоджується з українським законодавством, дотримання якого він апріорі мав би забезпечувати. Ну, а якщо продовжувати логічний ряд далі, то з часом «патріоти» розкладуть на ринковій площі багаття з книжок Достоєвського, Толстого та Солженіцина. Ну, і Пушкіна туди можна кинути. Нічого не нагадує? Почитайте підручники історії. Щось схоже відбувалось у Німеччині в 30-ті роки минулого століття.
Та багаття з книжок російських геніїв ніхто не розкладе. А Олег Ярославович Тягнибок не стане Президентом України ні через три дні, ні через п’ять чи двадцять п’ять років. Тому що радикальний націоналізм в Україні ніколи не буде панівною ідеологією. Це, якщо ми йдемо в Європу. Там політичні діячі, подібні Тягнибоку і Терновому, знаходяться в маргінесі великої політики, поряд із їм аналогічними «йоббіками» (Йоббік — читайте енциклопедію). Якщо Україна потрапить під російський вплив, то у «свободівців» шансів не збільшиться. Хоча, хто його знає? Адже витівки Ігоря Мірошниченка, Богдана Бенюка, Івана Тернового і Миколи Антонова якраз і грають на руку ФСБ.
Та в будь-якому випадку, «свободівці» у своєму нинішньому вигляді залишаться вічними аутсайдерами. І наступні президентські, парламентські та інші вибори це лише підтвердять. Адже ні для кого, крім них самих, не є секретом, що до українського парламенту вони потрапили лише завдяки відсутності в бюлетені графи «Не підтримую жодного кандидата». А українців уже так дістали всі оті «регіони», «батьківщини», що вони, у знак протесту, проголосували за «Свободу». Вище сказане зовсім не означає, що в лавах цієї партії немає розумних, поміркованих, справжніх патріотів. Ні, вони є. Але посади отримують інші. І це знищить «Свободу». Як і «регіони», «Батьківщину», «УДАР» та Порошенкову «Солідарність». Адже всі партії в Україні скальковані із КПРС і, водночас, слугують великому капіталу. Та це — тема для іншої статті, робоча назва якої — «Памперси».
А зараз заховайте, будь ласка, матрьошки. Хоча б на місяць.
P. S. Директори шкіл отримали розпорядження боротися з символікою ворожих держав. Яких?
