Близько п’яти років збирав гроші на власне авто. Часто свій вихідний проводив за комп’ютером у пошуках підходящого варіанту. А для кращого вивчення автомобілів на сайт http://tellauto.ru взагалі кожен день заходив. Усе сподівався, що зможу щось вигадати. Та з останнім стрибком цін у нашій країні доведеться відкласти мою покупку до кращих часів. І ось з цього приводу згадав історію зі свого дитинства.
Так уже склалося історично, та мені пощастило народитися в сім’ї українського водія. І хай там у якому посиленому режимі не працювали б державні економісти та які б цифри вони не оприлюднювали для світової спільноти щодо заробітних плат своїх громадян, та мій татко ніколи не отримував тієї кількості грошей, про які говорили і продовжують говорити по телебаченню політики. Звичайно, що протягом дитинства мене це особливо не хвилювало, бо назвати себе обділеною у фінансовому плані дитиною я не можу. Але відчув різницю в заробітній платі мого батька і нашого сусіда по будинку, коли ми поїхали купувати для нашої сім’ї автомобіль.
У моїй дитячій уяві я вже повертався додому на «Опелю-Астрі», ну в найгіршому варіанті — на «Кадеті», до речі, на якому нас і возив підбирати автівку наш сусід. Та, як виявилось, ми підшукували новенький «ВАЗ». Батько ще й пояснив, що він у мене — не міліонер, а, мовляв, коли я підросту, то спробую сам заробити на автомобіль своєї мрії. Ну, а якщо мені це не вдасться, то він дозволить поїздити на його «ластівці». У принципі не можу сказати, що я був не задоволений автомобілем мого батька. Саме завдяки його тодішній покупці я добре оволодів усіма водійськими азами і ні на хвилину не засмучувався, що вчуся їздити за кермом на вітчизняному, а не на німецькому авто.
А коли я прийшов навесні до батька і розповів про те, як зросла ціна на модель, що я хотів придбати, то він дав мені запасний ключ від своєї «ластівки» і попрохав їздити не надто швидко. А то, хто знає, коли в нашій країні зміниться ситуація на автомобільному ринку.
