Вхід | Реєстрація

Куряча сліпота

Кілька місяців іде боротьба між прихильниками і противниками будівництва в районі птахокомплексу. Я переконаний, що це не обговорення економічної доцільності і екологічної безпеки, а протистояння двох інтересів. У цю боротьбу втягнута велика кількість людей. Прихильники, а це влада, намагаючись «протягти» в райраді рішення про виділення земель під птахофабрики посіяла вітер, а пожала бурю. Тому що все намагалася робити всліпу і це викликало у людей багато запитань. Чому, отримавши пропозиції від інвестора, не було проведено, як належить, комплексної експертизи? Чому інвестор не ознайомив широкий загал з проектом комплексу, технологічним процесом, обсягами виробництва, а відтак обсягами відходів? Чи передбачені проектом установки по санветутилізації, очисні споруди по багаторазовому використанню технологічної води, якої витрачатимуть сотні тонн (промивка брудерів, миття тушок) і інші заходи екологічної безпеки? І головне, чому не було оприлюднено бодай проекту угоди про будівництво з усіма обмеженнями, застереженнями, обов’язками і відповідальністю сторін, для подальшого контролю над діяльністю комплексу? У природі існує трава «куряча сліпота», а поміж людей інший спосіб осліпити – засипати очі пилюкою брехні і обіцянок. Мовляв, будуть надходження до бюджету і робочі місця. А чому не озвучується конкретна сума, або відсоток від проектної вартості, як компенсації втрат до початку будівництва, щомісячні надходження до бюджету, кількість робочих місць при будівництві і роботі на повну потужність, середньомісячна зарплата та інше. Саме відсутність гласності і ясності породила бурю протестів. Інформацію про так звані «курники» черпали переважно з Інтернету, причому з різних сайтів і на будь-який смак. Розповсюджувались буклети, роздруковувались вирізки з газет про екологічну катастрофу у Димері Вишгородського району навколо птахокомплексу, про негаразди в Бобрику і Гаврилівні поблизу комплексу «Агромакс» на Київщині. Депутат обласної ради розповів про проблеми навколо Пирятинського сирзаводу і жодної достовірної розповіді про бєлгородських інвесторів. Все це розбурхало безліч домислів, писали хто завгодно і що завгодно. Один розповідав про сни на похмілля, інший про глюки під кайфом. А головним фахівцем і експертом в області птахівництва, екології, економіки та інших видів «дофігаборья» (див. «Криве дзеркало») виступив в п’яти статтях ветеран Збройних сил. При цьому мовчали, як риба, екологічна та ветеринарна служби, санепідстанція і інші фахівці. Ніхто не наважився розповісти, що не лише Америка розповсюджує по світу «ніжки Буша», а птахокомплекси існують в Бельгії, Голландії, Люксембурзі, територія яких менша нашої області. І вони не мають жодних екологічних проблем, бо застосовують безвідходні технології. Курячий послід одразу транспортною стрічкою іде в цех, де сушиться, мелеться, мінералізується, фасується в мішки. І ці пакети розходяться «на ура». Внутрішні органи разом з ніжками і головками переробляють на цінне м’ясокісткове борошно, навіть пір'я іде як натуральний утеплювач частково у швейну промисловість, а решта – на прес плити у будівництво. Куди дівають м’ясо ми знаємо, бо на сьогодні курятина є найдешевшим і найдоступнішим м’ясопродуктом для мільйонів українців. От тільки шкода, що ми його завозимо з Америки, Голландії, бо самі не хочемо чи не вміємо виробляти, от і інвестуємо, і розвиваємо економіку інших країн. До речі, на датських свинофермах і голландських птахокомплексах працюють українці. Викликає сумнів у добрих намірах інвестора і дивує зацікавленість у будівництві птахокомплексу в Кобеляках деяких обласних чиновників, зокрема з облдержадміністрації. Причому теж всліпу, без будь-яких гарантій для мешканців району. Найдивнішим є приїзд у Кобеляки представника Соцпартії. Цей диво-спеціаліст обізвав кобеляцьх сільгоспвиробників «олігархами». Це тих, що ледве зводять кінці з кінцями, бо їх постійно обдурює і обкрадає держава і, які працюють переважно на тих і для тих, хто довірив їм свої паї. Оговорив українську компанію «Наша ряба», нібито вона підкупила частину депутатів. Вигадав, що голова Полтавської обласної ради просив представників Партії Регіонів проголосувати за будівництво птахокомплексу. Очевидно не знав, що цей справжній патріот Полтавщини ніколи не буде втручатись у справи територіальних громад. Я б такого горе-соціаліста змусив у суді довести правдивість своїх слів, або ж вибачитись і ніколи не вказувати депутатам райради як і за що голосувати. Досить з кобелячан того, що соціалісти нагородили нас «новосанжарською» владою. Я нічого не маю проти конкретних осіб, але легіонери завжди були і будуть гастролерами і піклуватимуться лише за особисту кар’єру. Вони ніколи не стануть патріотами нашої малої Батьківщини. Отже, я, на відміну від представників влади, вважаю, що питання про його будівництво вичерпане і на наступній сесії депутати райради повинні прийняти рішення – остаточно відмовити інвестору. Я щиро вдячний усім, хто не стояв осторонь, не був байдужим до безпеки дітей і внуків. Однак вважаю, що до перемоги тих, хто проти будівництва, слід додати недолугість місцевої влади, нездатність втілювати в життя ідеї, проекти, користуватись інвестиціями, невміння вести діалог з територіальними громадами, неспроможність шукати компроміси, щоб консолідувати різні політичні сили в райраді. Совкові методи прийняття рішень, безпідставні обіцянки вже не проходять і влада повинна це пам’ятати. Нехай це буде уроком і для бєлгородських інвесторів, які вважали, що головне – домовитись з чиновниками, а решта, як у Росії – і не «пікнуть». Ми на граблі більше не наступаємо, а використовуємо їх як головну наступальну зброю. Ми навчені приватизацією цукрового заводу, молококонсервного комбінату та інших підприємств, які на сьогодні не сплачують до бюджету жодної копійки. Кобелячани пам’ятають, як керівники міста клятвено обіцяли, що інвестор, який побудує заправку на місці лазні вкладе в благоустрій міста 1 мільйон гривень, створить близько 50 робочих місць, забезпечить технологічну і екологічну безпеку на рівні телевізора. Насправді – жодної копійки на благоустрій, менше 10 робочих місць, забрав «півкруга» – частину загальнодержавної дороги. Два чоловіки на заправці загинули, троє травмовано, сотні діток викупались в мазуті ще при будівництві. І це далеко не все, бо на «кругу» чи його рештках постійно виникають аварійні ситуації. З іншого боку, і це головне, заради чого пишу, хочу щоб кобелячани знали, що інвестори приходять далеко не щодня. Їх потрібно шукати, приваблювати, в чомусь поступатись. Звичайно, не безпекою і екологією, бо це є відправним пунктом в прийнятті будь-яких рішень. Кожен інвестор, перш ніж вкладати гроші в будь-який проект, прораховує свої вигоди і прибутки, а партнер повинен рахувати свої. Головне, щоб наміри, розрахунки, ризики і наслідки були чесні, прозорі, передбачувані, оприлюднювались і набували широкого розголосу і публічного обговорення. Не потрібно щось приховувати від людей або прикрашати брехнею. Так само, як і залякувати майбутніми катастрофами, не маючи на те підстав. Шановні земляки! Запевняю вас, що курятину можна не тільки їсти, а й вирощувати. Я впродовж кількох років вирощую до 50 бройлерів і до 30 несучок. І до цього часу живий і здоровий, чого і вам бажаю!

Автор: Борис Гарець

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
28 серпня 2009, 11:07 | | Політика
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном




Завантажуємо курс валют

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації