Днями до редакції завітала жінка, яка висловила своє незадоволення з приводу статті, надрукованої у 41‑ому номері, під назвою «Кмітливі помічники». Своє обурення вона вирішила викласти у листі:
«Я підприємець із Підкови, працюю на ній із 1999 року, сама родом із села Білики, а проживаю в Нових Санжарах.
Прочитавши в «ЕХО» статтю Івана Харченка, не можу заспокоїтись від такої маячні. Виникає питання: чому в нас у країні війна? Якщо воюють люди з сусідніх районів, то що тоді ми можемо говорити про сусідні країни. У такий тяжкий для всіх нас час ми повинні об’єднуватися в одне ціле, допомагати усім тим, кому зараз тяжко, у кого діти, чоловіки та батьки зараз захищають нас від агресора. І я дякую їм за те, що ми спокійно живемо і працюємо. На мою думку, ніякого піару і корупції немає в тому, що ми купуємо бронежилети, теплий одяг і все необхідне для наших солдатів. А наші — це всі військовослужбовці, які перебувають у зоні АТО.
До речі, корупція — це використання держпосадовцями своєї посади у власних інтересах. І ніякої корупції я тут не бачу. До того ж відсутні і фотографії, на яких спільно позують підприємці з Підкови та місцеві депутати (про які згадував Іван Харченко).
І ще хочу сказати, що податки ми сплачуємо в бюджет нашої держави. А в Кобеляки ідуть гроші, які зібрані з Підкови. Ці кошти — допомога мешканцям райцентру.
А от що зробили Ви, молодий, гарний, здоровий підприємець?! Почніть із себе! Ви також багато років працювали на цій самій Підкові. Так що, шановні, давайте будемо єдиною, цілісною Україною. І не рватимемо її на шматки. Так ми разом подолаємо наших справжніх ворогів!»
