У п’ятницю в Біликах відбулась зустріч кандидатів на посаду селищного голови з виборцями. Захід був організований виборчою комісією. Перед біличанами виступили шість із семи претендентів на посаду селищного голови.
Як відомо, 26 жовтня мешканці Біликів візьмуть участь у голосуванні не лише в процесі парламентських виборів. Волею обставин склалося так, що селище залишилось без законно обраного керівника місцевого самоврядування. Колишній голова Ольга Киричко у свій час написала заяву про складення повноважень. Не вистачає у Біликах і одного депутата. Так що, у неділю біличани обиратимуть селищного голову, а мешканці мікрорайону Поділ — свого представника до селищної ради. На посаду селищного голови у Біликах претендують сім чоловік. За депутатський мандат на Подолі змагаються четверо кандидатів.
У суботу 18 жовтня в приміщенні селищного Будинку культури відбулася зустріч кандидатів на посаду голови із жителями селища. Захід був організований і проведений територіальною виборчою комісією. Послухати промови кандидатів та поставити їм запитання прийшли близько семидесяти біличан. Із семи претендентів на зібрання з’явилися шестеро. Ірина Чорна, із невідомих причин, на захід не прибула.
Відкрив зібрання голова виборчої комісії Остап Храпко. Він же й повідомив усіх присутніх про формат і регламент зустрічі. Після цього запросив до слова всіх претендентів на посаду.
Сергій Петров: «Той, хто зараз виграє, може через рік програти»
Першим перед присутніми виступив Сергій Петров. Він зазначив, що, включившись у виборчий процес, одразу зрозумів, яка це складна і невдячна справа.
— Одразу потрапляєш у центр уваги, — сказав кандидат. І продовжив. — Я — реаліст. І чітко усвідомлюю, що той, хто зараз виграє, може через рік програти. А той, хто посяде друге місце, отримає виграшну позицію.
Промовець мав на увазі, що вже через рік біличани знову обиратимуть селищного голову. Цього разу — на чергових виборах. Своїми перевагами Сергій Петров вважає молодість, досвід роботи у селищній раді та наявність вищої освіти. Говорячи про проблеми, які виникають у результаті діяльності комплексу «Сільські традиції», Петров відзначив: «Якщо автомобіль виходить із ладу, то його або ремонтують, або здають у металобрухт. Так і з комплексом. Або власник приведе його роботу у відповідність до вимог законів і норм, або його потрібно закрити». Ставши головою, Сергій Петров пообіцяв приділити увагу ремонту доріг, водопостачанню, вивезенню сміття, будівництву спортивних і дитячих майданчиків, освітленню вулиць та облаштуванню пляжів.
Віталій Орлов: «Прикладом для мене є робота Андрія Садового та Андрія Реки»
Віталій Орлов розповів, що народився він не у Біликах, але з 10 років проживає у селищі. Тому знає його проблеми і нагальні потреби біличан. Він зазначив, що селище потребує облаштування вуличного освітлення.
— Але освітлювати потрібно не лише центр, а всі Білики, — відзначив Орлов.
Також він детально зупинився на проблемі селищного сміттєзвалища. Воно розташоване у центрі Біликів на підвищенні. І сміття з нього розноситься вітром по всьому селищу. Крім того, звалище не відповідає всім нормам і вимогам. Тому, на думку Орлова, його потрібно винести за межі Біликів. А місце для цього можна знайти за рахунок приєднання до білицької території Куст-Кущів та Галів. Прикладом у роботі на посаді очільника міста чи селища Віталій Орлов вважає двох Андріїв: львів’янина Садового та новосанжарця Реку.
Людмила Завалій: «Білики — найкраще селище в Україні. Але все тут іде на спад»
Людмила Завалій повідомила, що працює в селищному дитсадку, є депутатом місцевої ради двох скликань. Визнала, що не має вищої освіти. Але не вважає це великим недоліком. Адже, на її думку, бажання вчитися і працювати допоможуть їй оволодіти і юриспруденцією, і бухгалтерією. Завалій чимало часу присвятила висвітленню того негативу, що є в роботі свинокомплексу «Сільські традиції». Вона сказала: «Білики — найкраще селище в Україні. Тут є і річка, і ліс, і дороги, і залізниця. Та все це йде на спад. Люди дихають аміаком та сірководнем. І навіть якщо сьогодні не смердить, то це не означає, що проблема зникла. Радіація теж не смердить».
Претендентці задали питання щодо наявності місць у дитсадку. Вона відповіла: «Групи повністю укомплектовані. А щоб відкрити ще одну, то потрібно мінімум 100 тисяч гривень».
Юрій Латиш: «Коли у нас все працювало, то Санжари були далеко позаду Біликів»
Юрій Латиш у своєму виступі наголосив на необхідності тісної співпраці влади з громадою. У іншому випадку позитивного результату, на його думку, не буде. У зв’язку з цим промовець згадав відому байку Крилова про Лебедя, Рака і Щуку. Він наголосив, що у свій час Білики були багатим і самодостатнім селищем, кращим за сусідні Нові Санжари. Щодо ситуації із «Сільськими традиціями», то Латиш наголосив: «Моя позиція жорстка: якщо не виконають техумови, то закрити. Якщо не відреагують на вимоги громади, то попереду бігтимуть свині, а позаду — усі інші». Латишу дорікнули, що, будучи селищним головою, він не виконав обіцянки щодо освітлення вулиць. На що Юрій Петрович відреагував: «А згадайте, хто саме розпочав процес відновлення вуличного освітлення. Саме при мені освітили вулиці Миру, Пристанційну й Кобеляцьку».
Юрій Калюжний: «Набридло, коли дорослі дядьки мого віку просять порушити вимоги законодавства»
Юрій Калюжний говорив про те, що при селищній раді потрібно створити громадську раду. На його думку, на рішення щодо життя селища мають впливати не лише керівник органу місцевого самоврядування і депутати, а й громадськість. Він сказав: «Ви, біличани, тут — народ. І ви маєте все вирішувати». Його запитали, чому, живучи в Кунівці, він має намір очолити Білики. Калюжний відповів: «Білики — це моя мала батьківщина. Я досяг позитиву в роботі Держземагенства. Якщо раніше, щоб оформити документи, люди займали чергу з першої години ночі, то зараз йдуть в установу, як у магазин, тобто, коли їм зручно. Думаю, що досягну успіху й у Біликах». Згадав він і про деякі «особливі» прохання з уст чиновників різного рангу, сказавши: «Набридло, коли дорослі дядьки мого віку просять порушити вимоги чинного законодавства. Такі «прохання» були, але я незмінно відмовляв».
Наталія Левонтівцева: «Нехай заплатять 17 мільйонів і ми самі купимо сміттєвоз, збудуємо водогін і дитячі майданчики»
Виконуюча обов’язки селищного голови Наталія Левонтівцева наголосила, що рішення щодо життєдіяльності селища мають бути прийняті колегіально, а не особисто керівником. Вона висловила впевненість, що селищній раді вдасться виграти суд і примусити «Сільські традиції» заплатити в бюджет Біликів 17 мільйонів гривень. А влада і громада самостійно вирішать, на які цілі використати ці гроші. За її словами, усі подальші зобов’язання керівництво комплексу має приймати публічно: на сесіях чи інших зібраннях.
Щодо нагальних проблем селища, то Наталія Левонтівцева назвала необхідність побудови водогону, облаштування звалища, придбання техніки для комунального господарства. Їй задавали досить багато запитань. Голові виборчої комісії навіть довелось припиняти дебати. Він сказав: «Регламент — для всіх. Можете задати питання по закінченню зустрічі».
Після цього зібрання завершило свою роботу.
