На громадські слухання до мешканців Нових Санжар прийшли два депутати селищної ради. Решта обранців вирішила проігнорувати народне зібрання.
Після відкритої сесії у новосанжарському комунгоспі представники громади вирішили піти від зворотнього. Якщо велику кількість новосанжарців депутати не хочуть бачити на сесії, тоді громада сама збереться у якомусь зручному місці та запросить туди депутатів. Місцем зустрічі обрали новосанжарський кінотеатр, а запланували її на неділю, 28 грудня. Депутатів та керівництво селищної ради в особі Валентини Олянич та Валентина Івашини запросили заздалегідь.
— Ми хочемо без крику, без взаємних звинувачень пояснити депутатам свою позицію. І готові вислухати їх аргументи. Має відбутися діалог, а не протистояння, — пояснює одна з громадських активістів Галина Курило.
Утім, більшість депутатів можливістю провести діалог зі своїми виборцями не користуються. Або, можливо, вважають, що після сесії у комунгоспі громада не заслуговує на відверту розмову. Оскільки на недільну зустріч із новосанжарцями зважуються прийти лише два депутати селищної ради — Катерина Пацукова та Олександр Дерев’янко.
— Ви руки покажіть, що у вас палок немає! — жартома прохає Катерина Миколаївна, коли виходить до мікрофона. Проте продовжує вже серйозно: — За той тариф у 10 гривень я не голосувала, як і ще кілька депутатів. Тому я не боюсь прийти на зустріч із вами. Учора нас збирали у селищній раді із членами виконкому. Так от, більшість депутатів вирішили не приходити. А мені боятись нічого, я прийшла.
Представники громади, яких у неділю збирається дещо менше, ніж на відкриту сесію, (близько вісімдесяти чоловік) задають депутату кілька питань, які стосуються роботи ради.
— Що я вам скажу: думайте наступного разу, кого обираєте до ради. Якщо депутат бізнесмен, то йому фіолетово, що вода буде по 10 гривень. І він проголосує так, як йому скажуть. Як і більшість депутатів. Я тільки коли прийшла у цю раду, зрозуміла: тобі, Катько, тут робити нічого! (У залі сміються — авт.) Один — бізнесмен, той у райвиконкомі працює, той юрист, той завідує управлінням. Одна я сиджу та щось рукою махаю.
Після розмови із людьми Катерина Пацукова займає своє місце у залі. А до мікрофона виходить Олександр Дерев’янко, ще один депутат, який наважується поговорити зі своєю громадою. Він також стверджує, що за дворазове підвищення тарифу на воду не голосував, просто був відсутнім на тій сесії. Загалом про сесійну роботу ради депутат відгукується не надто позитивно.
— Що говорити, якщо нам, депутатам, про проведення сесії можуть повідомити за день або два! А у кожного ж робота. Що вже казати про обговорення якихось рішень із громадою. Ви ж бачили, як було у комунгоспі? Так і на більшості сесій: ніхто нічого і слухати не хоче. Більшість депутатів проголосували «за» — і розійшлись.
— Так нашо вони такі нужні? — риторично запитує хтось у залі.
Окрім депутатів перед громадою виступає і Галина Курило. Вона повідомляє, що активісти звернулися до прокуратури та інших контролюючих органів із листами, у яких повідомили про відмову селищної ради скасувати завищений тариф. Із відповідями активіст обіцяє одразу ознайомити громаду під час чергової зустрічі.
Інший активіст наголошує на тому, що головна мета громади — домогтися того, аби депутати радилися із своїми виборцями. Тим більше, у таких важливих питаннях як підняття тарифів.
— Навіть якщо вони складуть нову калькуляцію на тариф за два місяці, депутати просто зобов’язані винести її на обговорення з громадою. Аби у тариф знову не потрапили якісь «випадкові» складові. Якщо вони зможуть захистити кожну цифру у калькуляції перед своїми виборцями, тоді нехай приймають новий тариф, — висловлюється один із представників громади. — Крім того, ми вважаємо, що кожне значиме питання має розглядатися на відкритій сесії за участю громадськості, а не у закритому депутатському клубі.
Наприкінці зустрічі хтось із громади пропонує звернутися до народного депутата Андрія Реки, аби він приїхав на зустріч до своїх виборців і допоміг їм налагодити діалог із селищною радою. Більшість у залі на таку пропозицію іронічно посміхається, але активісти обіцяють запросити колишнього мера на таку зустріч. Також, кілька людей звертаються до журналіста «ЕХО» із досить незвичним проханням.
— Ми просто не знаємо, хто у нас депутат селищної ради! Ви надрукуйте їх список і вкажіть, хто за яку вулицю відповідає. Ми хоч знатимемо, до кого звертатися. Бо у нас, наприклад, за весь час жодної сходки не було.
Звичайно, недільна зустріч не «тягне» на повноцінні громадські слухання. Проте свій позитив у ній є. По-перше, діалог таки відбувся, нехай і лише з двома депутатами. По-друге, люди не махнули рукою на питання водяних тарифів. І готові відстоювати правду до кінця. Тож якщо і наступного разу депутати проігнорують громаду, тоді вже Магомет прийде до гори.
