За тиждень у Руденківці стартує черговий відбір унікального вокального конкурсу. Можливо, його аналоги можна знайти на рівні Києва і побачити у прямих ефірах на популярних телеканалах. Але на місцевому рівні – це фантастичний шанс для юних виконавців.
«Дзвінкі голоси» за три роки привчили своїх шанувальників до постійного прогресу. Конкурс, який починався як внутрішньошкільний, дуже швидко виріс із «коротких штанців». І спочатку вийшов на районний рівень, а потім поєднав вокалістів із Кобеляцького і Новосанжарського районів. Минулого року саме Катерина Сердюк із Кобеляччини стали переможницею у старшій віковій групі. Географічний ріст «Дзвінких» має продовжитися і цього року. Конкурс, звісно, ще рано називати обласним, проте представництво з інших регіонів Полтавщини організатори обіцяють. Принаймні, до останнього ведуть перемовини з учасниками з Карлівки та Решетилівки.
Привчили «Дзвінкі голоси» і до зростання виконавської майстерності. Якщо у першому конкурсі ще можна було почути, ніде правди діти, відверто слабкі виступи, які списували на те, що публіка «своїх» прийматиме у будь-якому вигляді, то у наступних сезонах конкурсу рівень виконавців лише зростав. Паралельно з цим у сторону якості змінювався і склад журі. Поступово з нього зникли всі представники району, поступившись місцем музичним полтавським «акулам» на чолі з заслуженою артисткою України Наталією Сулаєвою. Цього року компанію їй може скласти ще один заслужений артист, Валерій Соколик. Тоді журі вийде зовсім крутезним. Лишиться хіба що Руслану запросити для повного щастя. Або Вакарчука, приміром. Ну це так, на перспективу.
Утім, головного заслуга «Дзвінких голосів» — подальший ріст її учасників. Адже мета конкурсу полягає саме у тому, щоб знаходити на периферії юних зірок і потім дати їм «зелену вулицю» до великого музичного світу. До честі організаторів, вони від цієї мети не відступають. І зараз колишні учасниці «Дзвінких голосів» продовжують професійний ріст як виконавці. Аня Олійник навчається на хормейстерському відділенні музучилища імені Лисенка, Надія Демченко виступає у складі камерного хору імені Лиманського. Юлія Немирич — у знаменитому хорі «Калина». Вони отримали свій шанс і сповна скористалися ним. Цього року — черга інших юних талантів.
Хочеться додати ще кілька слів про організаторів. Вони щороку самі підіймають собі планку, щоб конкурс вийшов не просто академічним концертом, а був справжнім шоу для глядача. Окрім креативності, організатори мають великий запас скромності. Зокрема, жартуючи, згадують, що ідея дуетів у «Дзвінких голосах» з’явилася раніше, ніж у широко відомому «Голосі країни». Утім, як відомо, від смішного до серйозного — один крок. І, хто знає, можливо участь у порівняно маленькому вокальному конкурсі відкриє юному солісту шлях до великого екрану і виступів у тому-таки «Голосі країни».
