Годі й говорити, що зараз складний час. Іде війна, громадяни підтримують українську армію з власної кишені. Окрім того, не зникають хронічні хвороби і не меншає людей, які гостро потребують нашої допомоги.
Іван Бровко з Лелюхівки Новосанжарського району має 5‑ту (останню) стадію хронічної хвороби нирок. Врятувати чоловіка може лише пересадка, але операція коштує дуже дорого.
Ми зустрічаємося з Іваном Якимовичем в редакції газети «ЕХО». Усміхнений, привітний чоловік з живими іскрами в очах. Лише впадає в око неприродно жовтий відтінок шкіри, який відрізняє чоловіка від здорової людини.
Іван Бровко говорить, що хворобу нирок в нього виявили 12 років тому. Почалося все з банальної, на перший погляд, ангіни. Ангіна проходила складно, а інфекція пішла в нирки. Так констатував лікар.
— Я ні алкоголю не вживав, ні курив — і тут на тобі! — сумно посміхається мій співрозмовник.
Першим сигналом про хворобу був високий тиск: 150 на 180, а то і 200. Після цього почалася затяжна історія хвороби, яка триває до цього часу. Нирки в чоловіка на сьогодні вже не працюють. Тому він змушений проходити процедуру гемодіалізу, при якій викачується зайва рідина з організму. Іван Бровко зауважує:
— Якщо не проходжу діалізу, то ноги стають ватяними — показує руками — ось такими стають завширшки. — А оце я жовтий, — торкається обличчя, — бо в здорових людей гемоглобін 150, а в мене — 50…
Цікавимось, скільки можна прожити з такою хворобою. Іван Бровко, сумно посміхнувшись, відповідає:
— Не більше 10‑ти років. Організм дуже виснажується.
Крім цього, чоловік приймає необхідні таблетки 3 рази на день. І живе він так ось уже півтора роки, чекаючи на операцію.
Раніше пан Іван уже з’їздив у Харківську обласну лікарню нефрології, де пройшов повторне обстеження і де чоловіка взяли на облік. За умови цієї «черги», коли приходить інформація, що є нирка і вона підходить саме Івану Якимовичу, він має негайно їхати на операцію, звісно, маючи при собі необхідну суму грошей. Подзвонити з лікарні можуть у будь-яку мить, але чоловік боїться, що потрібної суми на той момент він не назбирає. Якщо минулого року операція коштувала 60 тисяч гривень, то вже на сьогодні ця цифра зросла вдвічі: 120 тисяч гривень.
— Це в Харкові беруться проводити операцію. У Київ їздив — не візьмуться…
При цьому чоловік працює простим сторожем в дитячому садочку, має родину, дружину і неповнолітню доньку. Зрозуміло, що за таких умов назбирати таку велику суму неможливо, тому ми звертаємося до новосанжарців і просто небайдужих людей, щоб вони допомогли врятувати життя 48‑річному чоловікові, який хоче жити і бореться за своє життя кожного дня. Не будьте байдужими, не пожалкуйте бодай кілька гривень, перерахувавши їх на цей рахунок Приватбанку 5168757222457154, на ім’я Бровко Антоніни Василівни (дружина). І знайте: саме у Ваших руках життя цього чоловіка і саме Ви можете його врятувати. Зробіть це!
