Минулого тижня сільські голови Новосанжарського району обговорювали перспективи адміністративно-територіальної реформи.
За півтори години розмови вони змушені були констатувати: плюси реформи — невідомі, ризики — невідомі, законодавча база — відсутня. Тому і об’єднання громад за таких умов практично неможливе.
Ініціаторами зустрічі виступають зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький та його кунцівський колега Анатолій Підтоптаний. За круглим столом з іншими керівниками сільських рад вони планують обговорити не лише майбутню реформу як щось розмите і далеке, але і цілком конкретну пропозицію. Адже Новосанжарська селищна рада вже звернулася до своїх близьких (і не дуже) сусідів із пропозицією створити об’єднану громаду. Із центром, зрозуміло, у Нових Санжарах.
Уже на початку зустрічі з почутого стає зрозумілим, що у реальність цей задум навряд чи втілиться. Принаймні, у ті стислі строки, які ставлять перед собою реформатори. Аж надто багато підводних каменів бачать у цьому об’єднанні представники місцевого самоврядування.
— Якщо відбудеться це об’єднання — соціальна сфера одразу накриється мідним тазом, — говорить як завжди емоційний та безапеляційний Михайло Заріцький. — І те фінансування, яке нібито обіцяють потім, уже ситуацію не виправить. Де інфраструктура під це об’єднання?! Уявіть, ми завтра об’єднаємо разом 20 населених пунктів, а нам потім передадуть на баланс усі дороги, які їх з’єднують. Скільки мільйонів потрібно, щоб ми хоча б привели їх у придатний для сполучення стан?! Потім інше питання: законодавча база. Нам пропонують спочатку об’єднатись, а вже потім вони внесуть зміни до Конституції! Тобто, спочатку порушимо закон, а потім будемо виправляти?
Слідом за Михайлом Заріцьким інші колеги також починають наводити аргументи проти можливого об’єднання. Пояснити їм своє бачення ситуації намагається заступник селищного голови Валентин Івашина.
— Чотири роки тому Зачепилівка сама пропонувала приєднатися до Нових Санжар, але тоді не було механізму. Сьогодні він є. Цей крок, який ми сьогодні робимо у сторону об’єднання, є декларуванням намірів. Це не означає, що до 15‑го липня всі громади мають об’єднатися, але і затягувати цей процес небезпечно. Адже є інформація, що бюджет наступного року буде плануватися вже з урахуванням нового територіального устрою. І неабияким фактором є те, що громади, які першими об’єднаються, отримають перший фінансовий транш від держави.
Утім, аргументи Валентина Миколайовича і навіть згадка про фінансовий транш його колег не надто переконують. Найбільш запеклим опонентом виявляється представник ще однієї сусідньої з Новими Санжарами громади, Руденківської.
— Хоч одна реформа на вашій пам’яті принесла покращення?! — запитує у інших керівників голова Руденківської громади Сергій Головко. — Медицини вже немає, освіту забирають, культуру також. За останні роки коли щось і робилося на рівні соціальної сфери, то за кошти місцевого бюджету.
31‑го березня у малому залі новосанжарського адмінбудинку збираються сільські голови. Обговоривши півтори години можливу реформу, сільські голови вирішили спільно звернутися до Полтавської обласної державної адміністрації за додатковими роз’ясненнями. Хоча навіть якщо представникам місцевого самоврядування і доведуть переваги об’єднання, не факт, що сільські ради на нього підуть.
- Добровільно – це коли всім зрозуміло і всім прийнятно, а не коли ламають через коліно! – висловив загальну думку колег сільський голова Малого Кобелячка Геннадій Скубій.
