Центральним матчем туру згідно із прогнозами мав стати поєдинок між кобеляцьким «Колосом» і «Буциками». «Колосяни» напередодні програли і в разі другої поспіль поразки, якщо й не втратили б свої шанси на чемпіонство, то зробили б їх майже примарними. «Буцики» ж обіцяли дати бій багаторічним чемпіонам.
Цей матч повинен був відбутися в неділю. В суботу ж несподіваний результат був зафіксований в матчі між командами «Проц і Ко» та «Іванівка». Футболісти з села Іванівка несподівано для багатьох виграли. До того ж із досить нетиповим для міні-футболу рахунком 1:0. Гравці «Проц і Ко» були пригнічені таким результатом, адже в минулому турі вони переграли «Колос». Форвард «Проциків» Дмитро Лісний, коментуючи гру і результат, філософськи зауважив: «Що ж, м’яч круглий, всяке трапляється».
Та все ж повернемось до гри між «Колосом» і «Буциками». Останні, як і обіцяли, дали справжній бій фаворитам турніру. Команда максимально сконцентровано і обережно грала в обороні, розраховуючи забивати суперникам завдяки швидкості і техніці свого форварда Володимира Калюжного. І ця тактика до певного часу себе виправдовувала. Калюжний забив і «Буцики» повели в рахунку. «Колос» додав обертів і їх нападник Ігор Кононенко рахунок зрівняв. Калюжний забив знову і на перерву команди пішли за рахунку 2:1 на користь «Буциків». Та в другому таймі за другу жовту картку був вилучений з поля головний «буцик», захисник команди Богдан Фомін. І буквально через 20–30 секунд, скориставшись чисельною більшістю, «колосяни» рахунок зрівняли. А потім на куражі забили ще два голи. Рахунок 4:2 на користь «Колоса». Бій був, але сенсації не сталося.
У другій лізі найбільшу увагу у глядачів викликав матч між командами «Стимчики» (Рибалки, Козельщинський район) та «Мрія» (Кобеляки). Рибалчани до цього часу лідирували в своїй лізі. «Мрія» за ними вперто гналася. І якби футболісти заводу продтоварів виграли, то вже вони могли б вийти на перше місце. Матч виправдав сподівання вболівальників обох команд. «Мрія» дуже хотіла виграти. І вона вигравала протягом майже всього поєдинку. Вигравала, перш за все завдяки Ігорю Максимчуку. Амплуа цього футболіста в тому матчі навіть визначити було важко. Він хіба що у воротах не стояв. На полі ж, встигав і в обороні відпрацювати, і голи забивати. До закінчення матчу залишалось менше 10 хвилин, а «Мрія» вела з рахунком 5:3. Максимчук на той час забив вже три голи. І тут керування грою в свої руки, а точніше — ноги, взяв лідер «Стимчиків» Олександр Явтушенко. Незважаючи на слизьке поле, він почав раз-по-раз «накручувати» футболістів «Мрії» і віддавати філігранні паси своїм партнерам. Коли ж не забивали товариші по команді, Олександр робив це сам. І коли до фінального свистка залишалось пару хвилин «Стимчики» вже вели з рахунком 6:5. А тут ще й Максимчук покинув поле, зазнавши ушкодження. Здавалось, що «пісенька» «Мрії» проспівана. Та їх лідер повернувся на поле і на останніх секундах гри ударом головою зрівняв рахунок. 6:6 — супербойова нічия.
Ігор Максимчук зробив «покер», забивши 4 голи в одному матчі. І один з організаторів турніру Олег Дробітько назвав його кращим гравцем туру. Це звання, звичайно, неофіційне, але почесне для будь-якого футболіста.
