24 травня молоді новосанжарські поети та прозаїки зібралися разом, щоб прочитати вірші та прозу після тривалої перерви.
Літературне молодіжне об’днання з’явилося більше року тому. Проводило щомісячні літературні зустрічі. Знайомилися, спілкувалися, збагачувалися темами та мали можливість ділитися своєю творчістю. Де могли і покритикувати, десь і підказати, а як напишеш так, що душа відгукується,— то і похвалити.
Цього разу прийшло п’ять представників поетичного кола. Що тут почалося! Рій жвавих думок, море емоцій. Немовби зібралося не 5 душ, а по відчуттях — двадцятеро. Збір відбувся спочатку в центральній районній бібліотеці, а потім вирушили та знайшли собі затишне місце у військовому санаторії. Цього разу зустріч була присвячена віршам та змінам, які відбулися за період затишшя. Теми були найрізноматніші: кохання, дружба, далеке майбутнє, інтимна лірика, захоплення мотоциклами та інше. Зокрема, згадали улюбленого багатьма українцями Андрія Кузьменка (Скрябіна), якого вже немає, на жаль, з нами. Пісні його закарбувалися в серці з самого дитинства. Власне, йому присвятив вірш Максим Васюта — листоноша, хіппі по натурі та просто творча особистість. Відзначилася лагідними та життєстверджуючими віршами Вікторія Корнієнко. Переважив усіх кількістю прочитаних власних віршів Богдан Деряжний. Усе складалося вкрай насичено. Навіть прозаїк та дворазовий призер «Коронації слова» Юрій Коцегуб прочитав власний вірш, присвячений соціальній проблемі алкоголізму.
Торкнулися теми натхнення. Як виявилося, надихають абсолютно різні явища. Когось надихають протиріччя, когось — люди, а хтось має за музу внутрішні тривалі переживання та думки, які викликають бажання писати.
Зустріч тривала близько 4‑х (!) годин. Вирішили зустрітися через місяць, але вже на іншому місці та, щонайменше, з удвічі більшою кількістю людей та новою темою — «Поети Новосанжарщини».
