Редакційна стаття з приводу цієї теми мала вийти в світ ще рік, а то й більше тому. Це було тоді, коли в Україні змінилася влада на вищому рівні і всі очікували кадрових призначень «на низах». На редакційному сайті розгорілась жвава дискусія з приводу того, хто ж очолить райдержадміністрацію того чи іншого району. Цікаво, що найбільшу активність тоді виявляли новосанжарці. Чиї тільки прізвища не називали, як тільки не обмивали кісточки ймовірним претендентам на крісло в кабінеті голови РДА. Кобелячани були дещо стриманіші і не виявляли такої хворобливої віртуальної цікавості до кандидатури майбутнього керівника органу виконавчої влади. Та й у реальному житті обійшлося без «сходок», «віче» і написання колективних листів в Адміністрацію Президента. Таємні зустрічі так званої «еліти» були. Але там нічого не вирішувалось. Була лише можливість в очі сказати майбутньому претенденту: куди ти прешся. Ну, сказав дехто. Претендент послухав і поперся. Що з того вийшло, усі ми знаємо. Ніхто з людей не загинув — і на тому спасибі.
Царичани, ті мітингували в кількості із два десятки чоловік, резолюції приймали, такого ж «лівого» претендента знайшли і запропонували. Дорослі люди, а такі наївні. До цього часу не усвідомили специфіку прийняття кадрових рішень у Дніпропетровській області. Там можна мітингувати, пропонувати, але буде так, як у «городі» скажуть. У них в такий спосіб навіть нардепів вибирають.
Та суть не в тому. Автор збирався написати про те, що в зовсім недалекому майбутньому найвпливовішою особою в Кобеляцькому, Новосанжарському, Царичанському районах буде міський чи селищний голова. Це в тому разі, коли розпочнуться реформи, систему управління почнуть змінювати і Україна буде рухатися у дійсно європейському напрямку. Отже, і «найжирніші» посади будуть зовсім не в РДА чи районній раді. І претендувати потрібно саме на них. Якщо ви дійсно збираєтесь чимось керувати або мати змогу щось украсти. Не будемо ж заперечувати існування і таких бажань у претендентів на посади.
Тоді про це не написав. Зараз жалкую, адже можуть справедливо дорікнути, що сьогоднішній текст створений, як кажуть, «у свинячий голос».
Та все ж. До майбутніх місцевих виборів залишається зовсім небагато часу: менше, ніж півроку. І чомусь зовсім не видно нових претендентів на «жирні» посади. Про старих ми всі знаємо, вони й зараз керують. Чому замовкли активісти, де мітинги, де висування кандидатів? Де заклики: виберіть мене, я на Майдані чай пив!
Дивина, та й годі. Як РДА керувати, так сотні достойників знаходяться, а як містечком чи селищем, так і позамовкали. «Труться» напевне, план пишуть. Можливо, до виборів і напишуть.
