Кілька десятків новосанжарців прийшли 18‑го серпня до районного суду, аби стати свідками розгляду справи про підвищення тарифів. Та судове засідання тривало не довше десяти хвилин. Розгляд перенесли на 8 вересня.
Перед початком судового засідання на сходах перед судом збираються громадські активісти на чолі з Галиною Курило та колишнім заступником голови РДА Романом Павліченком. Люди приносять із собою та розгортають плакати із написами «РекАтирам — зону!», «Високий суд! Почуй голос зневажених народними обранцями!», «Зневажаємо зрадливу владу!», «Ваша честь, пам’ятайте про честь!», «Боже, порятуй злиденних від ненажерливих!»
За кілька хвилин до десятої людей запрошують досередини. Кілька десятків чоловік протискаються до маленької зали засідань. Люди з плакатами стають під стіною. Рівно о десятій до залу заходять секретар суду, розпорядник та суддя Тетяна Гавриленко. Вона оголошує про розгляд справи громадян Курило, Жорняк, Руденко проти селищної ради. Усі троє позивачів до суду прибувають і займають свої місця у залі. А ось ні представників селищної ради, ні комунгоспу (як третьої сторони — авт.) у залі чомусь немає. За кілька хвилин суддя пояснює чому. І зачитує кілька листів. У одному суд прохають відкласти розгляд справи через те, що бухгалтер комунгоспу Рибачок (яка, власне, складала калькуляцію тарифу на воду — авт.) наразі перебуває у відпустці. У іншій заяві представники селищної ради також прохають відкласти розгляд справи, оскільки юрист ради Стрельцова перебуває у відрядженні у місті Полтава.
— Є відповідний наказ від 17‑го серпня, — уточнює суддя. (У залі чути гул невдоволення) — Прошу тиші!
Суддя запитує сторону позивачів про можливість проведення першого слухання у справі без представників відповідача.
— Це фальсифікація! — переконано говорить Галина Курило, яка вже рік відстоює у Нових Санжарах право на чесні тарифи. — Вони зробили все, щоб не з’явитися до цього суду і вкотре показати неповагу до людей. Подивіться — у залі лише люди похилого віку. А скільки таких, хто на двох ціпках і не зміг прийти! Як так можна із людьми?! Не хочуть вони приходити — давайте розглядати справу без них!
Такі ж думки висловлюють й інші позивачі.
Суддя недовго роздумує і оголошує своє рішення. Оскільки звернення підкріплені документально, а сторона не з’являється на засідання вперше, суд приймає рішення відкласти розгляд справи на 10:00 8 вересня. На цьому засідання закінчується. Суддя виходить із зали.
Люди деякий час залишаються всередині, обговорюють дії представників селищної ради та комунгоспу. Більшість людей переконані: причини, названі у листах, вигадані.
— Треба по-іншому з ними говорити — брати топори і вила! — у розпачі говорить хтось із літніх людей.
Без сокир і вил представники громади вирішують сходити до селищної ради, аби з’ясувати, чому ж насправді ніхто із керівництва селища не з’явився до суду. Утім, на місці не застають ні голови виконавчого комітету Інни Коби, ні заступника селищного голови Валентина Івашини, ні секретаря Тетяни Шинкаренко. Усі відсутні з поважних причин.
— Оце ж думайте, коли через два місяці вас агітуватимуть кидати бюлетені у скриньки за того чи іншого! — звертається до людей Галина Курило. — Щоб знову не обрати тих, хто буде плювати вам у лице!
Люди розходяться обурені. Обіцяють прийти на наступне засідання, щоб таки побачити у суді представників селищної ради та комунгоспу.