Герой цього матеріалу вже у 15 років зробив головний вибір свого життя. Його однолітки планують стати юристами, журналістами чи менеджерами престижних фірм. Він же мріє одягти рясу священика і навчати людей Біблії.
У родині Іванцових до звістки про те, що Дмитро хоче стати священиком, поставились позитивно. Мовляв, буде молитися за усю велику родину. Батьки хлопця запевняють, що ніякого надмірного схиляння до віри чи релігії з їх нього боку не було. Навпаки, ще 7‑річним Дмитрик сам узяв собі за звичку ходити до церкви.
— Не ми його, а скоріше він нас, батьків, учив, направляв, — посміхається мати юнака, Євгенія. — І виходило так, що це не він за нами, а ми за ним тяглися. Як мати, можу сказати одне: така дитина дарована Богом. Він дуже хороший син. І я підтримую його вибір.
Часто буваючи у церквах, Дмитро знайомився зі священиками. Знаходити відповіді на запитання про віру і Бога йому допомагали отець Ярослав із Драбинківки, отець Василій зі Старих Санжар та отець Олексій із Нових Санжар. Можливо, саме після спілкування з ними Дмитро остаточно вирішив бути священиком. Батьки заперечувати хлопцеві не стали. І повезли документи до Полтавської місіонерської духовної семінарії.
— Здати вступний іспит було дуже складно, — зізнається Дмитро. — Головою комісії був владика Филип. А питання задавали не з білетів, а зі Святого Письма. Але я на все відповів і склав іспит успішно.
Тепер на юнака очікують чотири роки навчання у семінарії. Ще під час навчання його можуть посвятити у диякони, а вже після закінчення закладу — у священики. Хоч Дмитрові лише 15 років, він твердо переконаний: його вибір є абсолютно усвідомленим і остаточним.
— Так, деякі однолітки мене не розуміють. Але це мій вибір. Я не хотів би у майбутньому бути слюсарем, будівельником чи таксистом. Мені хочеться повертати людей до віри, до Бога, — серйозно розмірковує хлопець.
Після закінчення навчання і отримання сану священика Дмитро стане настоятелем котроїсь із церковних громад. Звичайно, сам юнак хотів би повернутися на Новосанжарщину, щоб бути ближче до батьків. Іванцови навіть розглядають можливість зведення церкви у Зачепилівці. Зрештою, попереду у них ще є чотири роки, доки Дмитро буде навчатися.
