Цивілізоване суспільство ґрунтується на законах і правилах. А люди, які живуть у цьому суспільстві, дотримуються їх.
На жаль, судячи із вчинків деяких кобелячан, здається, що їм не відомі жодні правила і закони для них не писані.
Наведу кілька прикладів. Напередодні нового навчального року територію школи № 3 обгородили бетонним парканом. Такі заходи були проведені у відповідності до санітарних норм. Ця подія викликала доволі бурхливе обговорення серед місцевих жителів, так як вони звикли ходити навпростець через спортивну площадку школи і долати зайвих двадцять метрів не бажали. І от серед цих невдоволених з’явилась особа, яка у своїх діях перейшла від слова до діла. Вона взяла важку залізяку чи ще щось і вибила в плитах паркану отвори якраз навпроти стежки, повністю зруйнувавши одну секцію огорожі. Цю особу не хвилює життя і здоров’я дітей. Для неї головне — зберегти стихійну стежку.
Знайомий працює охоронцем в держустанові. На клумбах перед будівлею ростуть кущі троянд. І йому доводиться постійно пильнувати їх. Оскільки і молодь, і люди старшого віку, коли проходять повз рослини, норовлять зірвати квітку. І цим людям байдуже, що квіти додають естетики нашому місту.
Щойно установили фонтан. Проходжу повз нову споруду, а на її верхівку дереться дівуля з пишними формами. Виявилось, їй хочеться поповнити своє портфоліо унікальним знімком. І цю дівулю не хвилює, що вона може розвалити щойно встановлену споруду.
А скільки надходить скарг від влади та мешканців міста про поламані молоді дерева, викопані або вирвані квіти.
Після цього й виникає просте і логічне питання: люди, ви що, жодних правил і законів не знаєте? Чи це вас батьки вчили гадити там, де живете?
Хоча є і приємні моменти. Німці відзначили привітність і доброзичливість кобелячан. І були приємно вражені, коли по завершенні концерту глядачі не залишили після себе гори сміття.