Станом на середу 28 жовтня офіційні результати виборів до місцевих рад у Кобеляцькому районі ще не оголошені. Територіальні комісії ще перевіряють протоколи та уточнюють цифри. Але попередні результати вже є. І можна зробити деякі висновки.
Для початку пояснимо для чистини читачів значення слів, винесених у заголовок цієї статті. Обидва терміни (і game over, і reload) прийшли до нас із англійської мови. Їх почали вживати в комп’ютерних іграх, а потім вони набули більш широкого вжитку. Game over у перекладі з англійсько-комп’ютерного означає «гра закінчена», reload — «перезавантаження». Нижче спробую пояснити, чому вирішив використати саме ці терміни і чому в кінці заголовку стоїть знак запитання. Та для початку — об’єктивні і безпристрасні цифри. Частину даних щодо результатів виборів надали виборчі комісії, частину — штаби різних політичних партій.
Згідно із отриманими даними, явка виборців у Кобеляках становила 45,9 відсотка. Свої голоси за кандидатів на посаду міського голови віддали 4130 містян.
Як і очікувалось, явними фаворитами виборчих перегонів виявились діючий міський голова Олександр Ісип та колишній голова Кобеляцької райдержадміністрації Олександр Копелець. Їх розділили лише 27 голосів. За Копельця проголосували 1179 кобелячан. У процентному відношенні це склало 28,5. За Ісипа голоси віддали 1152 жителі райцентру або 27,8 відсотка тих, хто взяв участь у голосуванні.
Третьою «фінішувала» Вікторія Шкарбан — 465 бюлетенів «за». Далі розташувались: Василь Мирошнеченко — 367, Роман Матюхов — 281, Артем Письмак — 200, Роман Василенко — 179, Олександр Брейко — 152, Людмила Пряхіна — 88, Микола Теренін — 67.
Найбільше мандатів у міській раді нового скликання, традиційно, отримала «Батьківщина». Хоча підтримка партії «сердечних» у Кобеляках зменшилась, та все ж вони «провели» у раду 5 депутатів. На другому місті «Рідне місто» — 4 мандати. «Наш край», УКРОП, «Солідарність» матимуть по три депутати. По два буде у Аграрної та Радикальної партій, «Відродження» і «Партії простих людей» Сергія Капліна.
Уже в понеділок вдалося зустрітися із головними дійовими особами виборчих перегонів у Кобеляках. Мова йде про двох Олександрів — Ісипа і Копельця. Олександр Михайлович був зайнятий тим, що збирав речі у своєму кабінеті. Розмова з ним відбулася у вестибюлі міської ради. Було помітно, що Ісип засмучений результатом виборів. Він був небагатослівний. У своєрідному прощальному виступі Ісип подякував усім, хто голосував за нього, і тим, хто «мене відпустив». Під час розмови, яка відбулася після інтерв’ю, Олександр Михайлович сказав, що вже не буде балотуватися на посаду міського голови. Не будемо сприймати його слова як остаточне рішення. Адже вони були сказані в стані стресу. Крім того, потрібно врахувати, що через два роки такої посади вже може не бути. А буде голова Кобеляцької об’єднаної міської громади. Адже, швидше за все, українська влада через кілька місяців розпочне примусове об’єднання громад.
Безумовно, емоції Олександра Ісипа можна зрозуміти. Особливо зважаючи на те, що вибори в районі повигравали люди, котрі для своїх громад не зробили взагалі нічого корисного. І не робитимуть. Але вибори вони виграли. Безумовно, Олександр Михайлович може на когось ображатися, може думати, що хтось його «зрадив», не допрацював. Але якщо заспокоїтись і втерти всі «сльози та соплі», то ображатися Ісипу потрібно лише на себе. Занадто самовпевнений він був. А як для історика та людини, котра й до цього часу читає розумні книги, він допустив непоправну помилку: не зміг розділити процес роботи міським головою і процес виборів. А це — різні речі. Щоправда, уже довелось почути різні версії «справжньої» причини програшу Ісипом виборів. Найбільш екзотична: «вони із Копельцем про все домовились». Але прихильники цієї думки не утруднюють себе поясненням, про що ж таки «домовились» два Олександри. Друга версія — конспірологічна. Мовляв, хитрий і далекоглядний Ісип вирішив перечекати «смутні» часи і перекласти на плечі Копельця «брудну» роботу з об’єднання громад, яка неминуче призведе до закриття шкіл, скорочення персоналу та інших непопулярних заходів. Хоча, на думку автора, усе — простіше і банальніше. Виборами потрібно займатися. Оце — аксіома.
Цікава деталь. Із джерел, наближених до виборчих комісій, автору вдалося дізнатися про варіант із перерахунком голосів. Мовляв, серед протоколів є майже сім десятків таких, котрі можна визнати недійсними. І якщо все перевірити і вжити необхідних заходів, то виборчий «розклад» може змінитися. Але для цього потрібно, щоб Олександр Ісип звернувся з аргументованою скаргою до міської виборчої комісії. Та він заявив, що не буде цього робити.
Олександр Копелець у своєму виступі (ще офіційно не проголошеного, але фактичного переможця виборчих перегонів) був більш багатослівний. Він сказав, що, на його думку, вибори міського голови пройшли чесно. До честі всіх учасників процесу, вони не «обливали брудом» конкурентів. Крім того, Копелець відзначив, що ніхто, крім Ісипа, не зміг керувати Кобеляками протягом майже двох десятиліть. Феномен своєї перемоги Олександр Олександрович пояснив тим, що люди пам’ятають добрі справи, зроблені ним. При цьому назвав ремонт стадіону «Колос» та відбудову колишнього кінотеатру «Іскра», приреченого на знесення. Також він заявив, що деякий час буде вивчати стан справ у міському комунальному господарстві і не поспішатиме із кадровими рішеннями. Адже, за його словами, хороших управлінців у Кобеляках небагато. Олександр Копелець висловив впевненість у тому, що знайде спільну мову із міськими депутатами. Від автора: це йому життєво необхідно, зважаючи на те, що «Наш край», від якого балотувався Олександр Олександрович, має в раді лише три «багнети». Сам переможець виборів заявив про готовність вийти з партії.
У принципі, Копелець, ставши міським головою Кобеляк, отримав не лише пост. Він фактично «втер носа» усім опонентам і недоброзичливцям, власним прикладом довівши, що його зарано списали. Як виявилось, при бажанні та проробленому певному обсязі роботи можливо все. Але чи зміг Олександр Олександрович провести справжнє «перезавантаження» — питання ще те. Його опоненти вже зараз говорять: «Кобелячани в епоху «айті»-технологій та 3D-принтерів обрали собі в керівники фермера, який «застряг» у 90‑х роках минулого тисячоліття». Не дивлячись на явний снобізм подібного твердження, воно має право на життя. Адже Олександр Олександрович дуже давно не був на керівній посаді такого рівня. А в органах місцевого самоврядування він взагалі ніколи не працював. Так що, йому доведеться здобувати ще багато перемог, у першу чергу — над собою.
Якщо дуже коротко про результати виборів депутатів, то там — повна каша. І в міську, і в районну ради зайшли по 9 партій. І ні в кого немає явної переваги. Лише на посаду голови районної ради можуть претендувати і Володимир Жуков «Батьківщина», і Анатолій Таранушич «Рідне місто», і Ганна Кондратьєва «Солідарність», і Олег Решетило «Радикальна партія», і Олександр Копелець-молодший «Наш край». Щось схоже відбувається і в раді міській. Отже, попереду грандіозні «тьорки», під час яких депутати будуть домовлятися, хто ж із ким і проти кого дружити буде.
А ми про все це напишемо. Ще й «кіно» знімемо, адже нарешті розпочали роботу з впровадження інтернет-телебачення.
