Таку назву отримала книга кобеляцької поетеси Любові Варич.
Презентація видання відбулась у суботу в Кобеляцькій центральній районній бібліотеці. Захід організували і провели працівники книгозбірні.
Ведучі Оксана Черкаська й Наталія Вальцева розповіли, що «Споріднені душі» — це четверта за ліком збірка поетеси:
— Усього ж у її доробку близько 500 віршів, сказань, билин, поем, притч, гуморесок, містичних творів. Любов Миколаївна є членом громадської організації «Літератор», її ім’я занесене до Книги творчої слави, а фото поетеси міститься на веб-Дошці пошани Кобеляцької міської ради.
Як повідомили ведучі, Любов Варич народилась 14 грудня 1935 року. Вона писала в школі, у Кременчуцькому фельдшерсько-акушерському училищі, у Дніпропетровському медичному інституті. Коли молода поетеса перевелась у Московський медінститут, то почала відвідувати літературну студію під керівництвом Еріха Даніеля.
— У цю студію ходили багато поетів і письменників, — продовжили розповідь ведучі. — На той час вірші Любові Миколаївни друкувалась у газетах «Юность» і «Літературна газета» під псевдонімом «Смерічка». Та раптом співробітники КДБ провели арешт керівника й активістів. Вирок для молодої поетеси — Сахалін. І повна заборона писати. Жила в Южно-Сахалінську, два роки працювала інструктором лікувальної фізкультури. Там вийшла заміж. Із 1980 року Любов Варич знову взялась за перо. Почала відвідувати Полтавську літературну студію «Ворсклянські джерела», неодноразово друкувалась у полтавських газетах.
Із виходом книги жінку привітали секретар міськради Юлія Телятник, голова «Літератора» Леонід Митько, директор бібліотеки Галина Мосієнко, рідні, друзі та колеги по перу.
Поетеса декламувала власні вірші, а гості заходу присвячували їй свої віршовані рядки.
