11‑го грудня на сесії Новосанжарської селищної ради депутати розглянули питання тарифу на воду. І вирішили дочекатися рішення суду, щоб зрозуміти: скасовувати чи не скасовувати підвищення тарифу.
Слуги чи народ?
Перед черговою сесією ради представники громадськості пишуть офіційного листа на ім’я селищного голови Інни Коби і прохають перенести засідання у більше приміщення, яке могло б умістити не лише депутатів, але й звичайних мешканців Нових Санжар. І отримують відповідь, що, згідно регламенту роботи ради, сесія відбудеться у кабінеті селищного голови. Але прийти на неї таки можуть три представники ініціативної групи з числа громадськості (більше просто фізично не поміститься. — Авт.).
У день сесії до приміщення селищної ради приходять чоловік десять звичайних жителів селища. Кілька з них ще до початку сесії заходять до залу засідань і сідають на місця для депутатів. Решта продовжує стояти у приймальні, очікуючи на початок засідання. Кілька бабусь зазирають до кабінету, де починається сесія, через відчинені двері.
— Ви можете тут сісти, — показує Валентин Івашина на стільці, які стоять у приймальні. — А то — місця для депутатів.
— Але ж народ має сидіти, а слуги стояти! — говорить новосанжарець Геннадій Романець.
— А депутати — теж частина народу, — парирує Валентин Івашина.
Зрештою, бабусі таки сідають на стільці у приймальні. І спостерігають за ходом засідання через відкриті двері. Деяким стільців не вистачає і вони стоять упродовж півтора годин, поки триває сесія.
Інна Коба зачитує порядок денний. У ньому — питання бюджету, виділення землі та «різне». Напевно, саме у «різному» депутати планують обговорювати резонансне питання тарифу на воду.
Депутати швидко розглядають питання перерозподілу бюджету. Зокрема, виділяють 1900 гривень на оновлення великого прапора, встановленого на майдані Незалежності, біля пам’ятника Тарасу Шевченку; 29600 гривень — на встановлення і прикрашення новорічної ялинки; ще 6400 — на придбання елекстром’ясорубок для обох селищних дитячих садків. І ще 148 тисяч — на поповнення статутного фонду селищного комунгоспу. За словами бухгалтера Віри Панченко, ці кошти підуть на ремонт теплогенераторної, яка опалює приміщення готелю, а також на обслуговування автомобілів комунгоспу («ГАЗ» та сміттєвоз).
— Проекти рішень будуть на сайті, — обіцяє заступник селищного голови Валентин Івашина, коли журналіст «ЕХО» цікавиться деякими цифрами бюджету. Проте станом на ранок 15 грудня останнє рішення, розміщене на сайті, — від 26 листопада. Напевно, інформацію ще не встигли оновити.
«Краще за суд ніхто не рішить!»
Нарешті депутати переходять до «різного». У ньому Інна Коба пропонує обговорити питання тарифу на воду. І одразу надає слово присутній на сесії депутату районної ради Галині Курило.
— Ви ж хотіли про щось поговорити — будь ласка, — пропонує виступити селищний голова.
— Я пам’ятаю, що була ініціатива депутатів заслухати питання тарифів, — уточнює Галина Курило. І переходить, власне, до виступу.
Виступ виходить тривалим. У ньому Галина Курило зокрема підкреслює: за 52 копійки (сума, на яку зменшили тариф на воду після рішення Антимонопольного комітету. — Авт.) ніхто не піднімав би такого шуму. Але, на її думку, тариф має бути ще меншим, при чому — суттєво.
— Я гадала, що те зайве, на що вказав Антимонопольний, приберуть і залишиться сума тарифу. Проте цього не сталося. Був останній лист від Антимонопольного, у якому вказано, що ті порушення ще не усунено. І я досі не знаю, чого ми не можемо порозумітися.
Утім, у голови селищної ради була зовсім інша позиція.
— Я тариф не розробляла, я не економіст, — пояснює Інна Коба, — проте знаю, що структура тарифу не мінялася роками. Стосовно рішення Антимонопольного вам краще пояснить юрист комунгоспу.
Слово бере юрист комунгоспу Ілля Корольков. Він пояснює депутатам, що справа була лише в обґрунтуванні складових тарифу.
— Антимонопольний не сказав, що це неправильний тариф, він написав — «не обґрунтований». 24 березня ми відправили повний пакет документів для обґрунтування складових тарифу. Після цього до нас ніякий звернень із Антимонопольного не було.
Утім, Галина Курило із цим не погоджується. І демонструє депутатам лист Антимонопольного комітету, отриманий нею вже у квітні. Там зазначено, що більшість порушень так і не усунені. Вона починає зачитувати уривки з листа, проте Інна Коба її зупиняє.
— Ви зрозумійте, тут сидять не економісти, не спеціалісти, а звичайні люди цього селища. Доки справа розглядається у суді, ми не можемо приймати рішення по цьому тарифу. От скаже суд, що 9,24 — це багато, тоді будемо скасовувати, — резюмує Інна Коба.
— Краще за суд ніхто не вирішить! — погоджуються деякі депутати у залі.
Після тривалої суперечки слова прохає депутат Валентина Давиденко. І зізнається, що не задоволена таким розглядом питання.
— До мене не одна людина телефонувала і запитувала: «Чому ви такі «карманні»? Чому не відміняєте рішення по тарифах?» Я розумію, що більшість із нас — не економісти, але ми маємо розібратися у цьому питанні заради тих людей, які нас обирали.
Депутат пропонує створити комісію, яка б вивчила документи, надані комунгоспом та Антимонопольним комітетом. Залучити до цієї комісії Галину Курило та інших активістів. А за підсумками роботи скласти акт та розглянути його на сесії. Проте пропозиція не знаходить підтримки в інших депутатів. Вони голосують за те, щоб не повертатися до питання про тариф на воду, поки суд не прийме відповідне рішення.
