Пам’ятаю, як після обрання селищним головою Біликів Ірини Чорної в «ЕХО» з’явилась стаття під назвою «Не з того починаєте, Ірино Володимирівно...». Вдаватися в подробиці не буду, бо всі в Біликах добре знають про те протистояння.
Питання — у іншому. Із цікавістю подивилась на сайті «ЕХО» відео про першу сесію (завжди краще подивитись самому, чим сто разів почути). І про кандидатуру секретаря, і про заступника, і про премію до окладу. Якщо хтось забув, то нагадаю. Депутати на сесії відмовили Юрію Латишу в посаді заступника, але дали 150 відсотків премії до окладу, а зекономлені кошти пропонували витратити на допомогу сім’ям учасників АТО. Депутат Алла Нішкур так і сказала:
— Ми не дали вам заступника, то ж даємо премію.
Пройшло два тижні — і Земля закрутилась в інший бік. На черговій сесії депутати дають дозвіл на посаду заступника, залишаючи 150 відсотків премії Юрію Латишу. Крім того, вони дають ті ж 150 відсотків його заступнику Сергію Петрову.
Різко проти виступили лише шість депутатів: Інна Жук, Наталія Таран, Олег Педченко, Володимир Казирод, Юрій Кибка і Юрій Адамов. Шановні біличани, вдумайтесь: лише шість із двадцяти двох!!!!
Давайте проаналізуємо, чому так сталось?
Усе стає зрозуміло, коли ми глянемо на склад депутатського корпусу: із 22 чоловік 14-ть (!!!) є працівниками бюджетної сфери (учителі, медики та інші). Тобто, ті люди, які отримують зарплату з бюджету і яким можна зателефонувати і наказати, як голосувати.Тобто, це 63,6 відсотка від складу ради. Та з таким депутатським корпусом працювати — одне задоволення, мрія кожного голови.
Із шести «опозиціонерів» лише один «бюджетник» — Володимир Казирод. Але тут нічого дивного: усі в Біликах знають, що Володимир Казирод на все має свою думку.
Новітня історія Біликів знає багато прикладів «телефонного права». Наприклад, так у нас з’явився свинокомплекс. Депутати-бюджетники проголосували « за», а тепер «героїчно» з ним борються.
Детальніше розглянемо ситуацію із заступником Сергієм Петровим. Після призначення його на посаду, він склав депутатські повноваження. Отже, па-пам!!! У Біликах знову вибори. Хто «рватиметься» знову в депутати? «Потрібна» Юрію Латишу людина. Думаю, кандидатура вже «согласована».
Про допомогу атошникам уже ніхто не згадував. Мало того, влітку приміщення колишньої аптеки віддали молодій сім’ї Гармаш: чоловік (учасник бойових дій), дружина і десятимісячний син. Я живу біля цієї аптеки. Там були справжні хащі. Ця сім’я прибрала, вирубувала все, вигребла територію . Мабуть, тиждень, із ранку до пізнього вечора, трудились. Прибрали весь непотріб у складських приміщеннях, зробили «лялечку». І — вуаля. На цій сесії Юрій Петрович ініціює повернути на «доопрацювання» питання виділення приміщення, бо є ще один претендент. Значить, раніше його не було, а як діти прибрали, то тепер претендентів «вагон і маленький візок»? Насилу «вигризли», щоб затвердили передачу приміщення Гармашам.
На мою думку, нічого доброго чекати від людини, яка починає діяльність на посаді з встановлення собі захмарної зарплати, «продавлювання» заступника і так далі, біличанам не доводиться. Тим більше, я думаю, що це не останні «фокуси» Юрія Петровича, адже згадаємо, що він — 1956 року народження. Отже, у наступному році — пенсія.
А отримувати як державний службовець 60 відсотків пенсії від окладу в 5400 (3240 гривень) — для Юрія Петровича не «комільфо». Ще й із 1 квітня 2014 року виплату 10 місячних окладів при виході на пенсію не проводять. Одне «розстройство». Дивно, як це депутати не запропонували прив’язати розмір премії до курсу долара. Дивись, через рік зарплата буде тисяч хоч двадцять.
А що, у Біликах бюджет «безрозмірний», проблем невирішених немає. Парадіз земний, а не селище!
А про те, що посеред селища стоїть «позорище» (тумба від пам’ятника), непрацюючий фонтан, невирішеним залишається питання прибирання території селища, відсутня служба двірників, мікрорайон Поділ скоро накриє «дев’ятий вал» сміття зі звалища, яке зробили в Біликах ще за попереднього головування Юрія Петровича, ремонт доріг (а не оте «латкування», що проводилось перед виборами), то все другорядне в порівнянні з матеріальним забезпеченням селищного голови.
Анонсоване «ми приберемо сморід, побудуємо водогін і біличани ще нам дякуватимуть за роботу» так і залишиться «благімі намєрєніями», якими вимощена дорога відомо куди.
