Кобеляцькі волонтери доставили допомогу солдату з Кременчука.
Пише вам мама-пенсіонерка, мама захисника нашої України Тетяна Щербань. Хочу висловити слова щирої вдячності волонтерам із Кобеляк в особі тендітних дівчат Тані й Тамари та водію Вані, а також усім їх помічникам за те, що вони самовіддано виконують важку волонтерську роботу.
Мої родичі з Кобеляк, дядько Іван із дружиною, знали, що місцеві волонтери поїдуть до селища Новоекономічне, де зараз несе службу мій син Михайло. Зібрали гостинці та придбали бушлат, бо син був фактично роздягнений. Адже має дуже нестандартні габарити. Ростом мій син аж два метри десять сантиметрів.
Через кілька днів після очікуваної поїздки волонтерів на схід пролунав дзвінок від сина. Він розповів:
— Мамо, ти собі уявити не можеш, скільки нам привезли домашньої їжі. Таких волонтерів за рік служби я ще не бачив. І в мене нарешті є бушлат! Я не міг повірити, що одяг не «топік», а справжній верхній одяг.
Синові якраз виповнилося 40 років. Це був йому чудовий подарунок на День народження. Він у мене не дуже говіркий, не любить розповідати про справи на фронті. Завжди обмежується оптимістичним: усе буде добре. А тут не міг стримати своїх позитивних емоцій.
Низько вклоняюся перед кобеляцькими волонтерами. Нехай їм Бог допомагає у всіх добрих справах та починаннях.
