19‑го квітня працівники новосанжарської поліції здійснили рейд берегами Ворскли. Під час його проведення зустріли кількох рибалок із дозволеними для рибальства вудками, а також декількох власників заборонених «павуків». У перших просто запитували про улов, із другими проводили профілактичні бесіди.
Риби немає. Але рибалки сидять
Із настанням весни риба починає відкладати ікру. Рибалки ловлять рибу, але не завжди законними способами. А рибінспектори та представники поліції вирушають виловлювати таких браконьєрів. Найпоширенішим способом незаконного добування риби є вилов на так званий «павук». Саме прихильників такого виду ловлі і вирушають шукати вранці 19‑го квітня учасники рейду: старший дільничний Володимир Канюка, дільничний Олег Манько, помічник дільничного Володимир Муха та два курсанти відділення поліції.
Рейдова група разом із журналістом «ЕХО» вирушає лівим берегом Ворскли вниз по течії в напрямку Зачепилівки. Час від часу на березі правоохоронці помічають рибалок. Але ловлять ті у цілком дозволений спосіб: однією вудкою з одним гачком.
— Клює? — цікавиться дільничний Олег Манько.
— Та де там, хлопці! — чи то всерйоз, чи то удавано бідкаються рибалки. — І вчора не було, і сьогодні кльову нема.
У межах селища ні «павуків», ні інших заборонених засобів лову правоохоронці не помічають. Але чим далі віддаляються від житлової зони, тим більше зустрічають рибалок. І вже не лише з вудками. Так, у одному місці працівники поліції знаходять довжелезну обстругану сосну, палицю, за допомогою якої, власне, і закидають славнозвісний «павук» у воду. На ній натягнуті мотузки, усе приготовлене для лову. От тільки самого «павука» немає. Палицю правоохоронці витягають на берег, мотузки змотують і забирають із собою. А незабаром знаходять і «павука», щоправда, не у воді, а на березі.
«Ну, хлопці, ви ж мене не спіймали!»
З-за чергового повороту вузької стежки назустріч правоохоронцям несподівано з’являється чоловік у камуфляжному плащі з білим мішком на плечі. Із мішка стирчать якісь металеві прути. Дядько, помітивши п’ятьох працівників поліції, намагається швидко проскочити повз них, але один із дільничних його зупиняє. Далі відбувається досить кумедний діалог.
— Дядьку, а що це ви несете?
— Де?
— Ото, в мішку!
— Оце? Та нічого такого.
— Так покажіть.
— Та це — ось! — витягує із мішка змотаний «павук».
— А куди це ви його несете?
— Додому несу.
— А взяли де?
— Купив у одного парня. Хотів риби купить — не найшов, так купив «павука».
— І що ви з ним будете робить?
— А вдома качок обгороджу.
— Насміхаєтесь?
— Ну хлопці, ну ви ж мене не спіймали, щоб я ловив, правда ж?
— Якби спіймали, зараз би вже рибінспекторів визвали.
Із чоловіком кілька хвилин проводять профілактичну розмову. І відпускають разом із «павуком», яким він планував городити качок.
Ще кількох власників «павуків» працівники поліції помічають на протилежному, правому, березі Ворскли. Побачивши людей у формі, рибалки одразу кидаються змотувати свої снасті.
— Не можна ж ловити! Ви ж знаєте! — свариться на рибалок через річку дільничний.
— Та воно нічого й не ловиться! — вже звичною фразою відповідають рибалки. І ховають змотані «павуки». Напевно, тихо радіючи, що правоохоронці не форсують річку, аби забрати у них знаряддя лову.
Як би то не було, а за півгодини, коли рейдова група тією ж стежкою повертається назад до Нових Санжар, на протилежному березі вже немає жодного рибалки із «павуком». І лише дядьки з вудками продовжують сидіти, чекаючи на рибу, якої немає.
За п’ять рибин можна віддати місячну зарплату. І не одну
— Цього разу наші працівники обмежувалися профілактичними бесідами, проте це лише з огляду на те, що жодного рибалку не затримали із рибою, виловленою браконьєрським способом. У такому разі обов’язково складатимуться протоколи і будуть накладатися штрафи, — запевняє начальник відділення поліції у Новосанжарському районі Олександр Мартиш.
Нагадуємо, що за здійснення браконьєрського вилову риби сітками, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою та іншими забороненими знаряддями передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340–680 гривень, для посадових осіб 510–850 гривень) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу 3400–6800 гривень, або позбавлення волі строком до 3 років) з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім того, за кожну незаконно виловлену рибину, незалежно від її розміру, нараховується розмір завданої шкоди. Для прикладу: сом — 425 гривень, щука — 340 гривень, судак — 510 гривень, лящ — 170 гривень за штуку тощо.
