Уже понад три місяці не користуюся телевізором. Подивитися футбольні матчі змогу дає швидкісний Інтернет. А все інше, що транслюють вітчизняні телеканали, на мою суб’єктивну думку, не варте згаяного на перегляд часу.
Та спілкуватися з людьми, які телевізор чомусь дивляться, усе ж доводиться. І от вони розповідають про те, що в «ящику» показують. Говорять, що зараз там дуже багато сюжетів про звільнення Надії Савченко та «чорну касу» Партії Регіонів. Із почутого роблю висновок, що за три місяці без зомбоящика нічого не втратив. Українців, як дурили, так і продовжують дурити. Висловлю думку, яка багатьом видасться крамольною. Думку про те, що саме сюжети про Савченко та регіоналів є головною «дурилкою» сьогодення.
Зрозуміло, що з Надії роблять нового народного лідера, таку собі Жанну Д’арк. Безумовно, вона є ідеальним персонажем для такої місії. Надто гарно Савченко виглядає на фоні вітчизняних демократів‑революціонерів, комбатів‑волонтерів та старої політичної шушери, яку чомусь називають елітою. Надія дійсно перебувала у неволі, вона дійсно голодувала, вона не втрачала свідомість в залі суду, як оті всі «азовці», «радикали» та інші мужні і потужні, на словах, херої. Вона нічого не вкрала з бюджету, не кнопкодавила, не міняла партії, як памперси. Тобто, усе при ній. Беріть і вибирайте. Надю — в президенти, сестру, маму та інших родичів — у нардепи. Месія є і робити нічого вже не потрібно. Достатньо роззявити дзьобики і чекати. Чекати справедливих судів, непідкупних чиновників і пенсії в тисячу євро. А паралельно українці виберуть до парламенту тих, хто дасть більше аспірину, гречки, цукру чи ще чогось матеріального. Хай буде. І Надя президентом, і сахарьок на ничечці. Воно ж і рибку з’їсти потрібно і… Ну самі розумієте.
А в результаті нічого не зміниться. І про це прекрасно знають власники зомбоящика, які всіма правдами і неправдами створюють черговий міф про чергового месію. Усе ж це вже було. Тільки в дещо інших інтерпретаціях. Були месійками Віктор Андрійович, Юлія Володимирівна, ба, для когось навіть Віктор Федорович. Ну от зараз настала черга Надійки. Аби тільки українці нічого самі не робили, головою не думали і дзьобики приготували. Так що, нічого поки що не змінюється і біг по колу продовжується.
Інша топ-новина. «Чорна» бухгалтерія Партії Регіонів. Теж класичний «розвод для лохів». Ну, по-перше, ще ніхто не підтвердив достовірність тієї інформації. Хоча, звичайно, сумнівів у тому, що «чорна» каса існувала й існує, немає. Вона й у Кобеляках була. І тут теж гроші роздавали. По-друге. Що змінює у вашому житті поява такої інформації? Аж нічого. Уже колись бухгалтерію Януковича в озері збирали. І що з того? По-третє, і це головне. А чому доблесні «есбеушники» не оприлюднюють дані з «чорної» бухгалтерії партій Петра Порошенка, Арсенія Яценюка, Олєжки Ляшка, Тягнибока чи Серьожки Капліна? Чи її не існує?
Розповім вам історію про те, як пробував розслідувати ситуацію із роздачею аспірину в Кобеляках. Для тих, хто має коротку пам’ять, нагадаю, що роздавав пігулки фонд Головка, брата нинішнього голови ОДА. Роздавали, паралельно нагадуючи про Андрійка Реку, того, що від «Народного Фронту» йшов. І пройшов.
Так от, написавши про це в статті «Аспірин, як останній доказ кандидатів», автор спробував і далі продовжити своє розслідування. Андрій Река, як очікувалось, відхрестився від роздачі ліків. Мовляв, то не я і хатка не моя. Про фонд Головка даних не було навіть в Інтернеті. Адреси там, явки, паролі. Звернувся за допомогою до однієї силової структури. Чоловік, який і до цього часу служить, пояснив, що вони розслідуванням займатися не будуть. Мовляв, сам розумієш: один — нардеп, інший — брат голови облдержадміністрації. Але порекомендував звернутися до Уповноваженого з прав людини. Що й було зроблено. І, о диво, ця інстанція розслідування провела. Вони знайшли офіс фонду Головка і надіслали туди запити. А їм відповіли, що через кілька днів після виборів, на яких переміг Река і перед якими роздавали аспірин, у джипі Головка розбили скло і поцупили звідти два ноутбуки, де зберігалась уся інформація. І заява в міліції про це є. От і все. Оце — правда, яку я повторю у будь-якому суді. А те, що в телевізорі… Ну, спробуйте перевірте.
Хтось знову скаже, що автор сіє зневіру і нічого не пропонує. Та вже й задовбався, відверто кажучи, пропонувати. Вам всоте повторити, що месії бувають лише в міфах і боротися чи просто робити своє життя кращим потрібно лише самостійно? І що через телевізійні ЗМІ, які належать виключно мільярдерам, вам нав’язують відфільтровану і потрібну їх власникам інформацію? Ну, повторив.
А що робити? Та хоча б не продавайтесь на виборах і спробуйте хоча б раз відстояти свої права самостійно. Із власного досвіду, роблю це постійно і майже завжди досягаю потрібного результату. І ви знаєте, не маю підстав скаржитися ні на матеріальну скруту, ні на якісь репресії. Так, доводиться багато думати і працювати. І не дивитися телевізор. А по-іншому просто не буває.
