Минулого тижня підвозив мене до Нових Санжар дядько з Біликів. Звичайний такий дядько на звичайній чи то «вісімці», чи то «дев’ятці». Дорогою ми розговорились. Чоловік розповів, що не лише дивиться телевізор, а й багато читає: книги на різні теми, а ще газети, у тому числі й нашу. Упізнавши у мені одного з авторів «ЕХО», чоловік вирішив викласти своє бачення подій у країні, відмінне від того, якого дотримується автор.
Для початку чоловік, який говорив звичайною полтавською українською і зовсім не був схожим на прихильника «руського міра», заявив: «Це велике питання: чи були на Донбасі якісь росіяни». Щоправда, після кількох хвилин розмови усе ж таки погодився, що зброя у ДНР та ЛНР потрапляє таки з Росії.
Потім, ніби між іншим, дядько «поділився» інформацією, що у Європі вже друкують мапи, на яких… немає України. Мовляв, вона вже давно поділена між сильними країнами світу.
Я не дивлюсь російське телебачення (і взагалі не дивлюсь телевізор), але чомусь певен, що якийсь такий сюжет мав би там бути. У відповідь розповів дядькові, що бачив у Інтернеті мапи, на яких немає Росії у її нинішньому вигляді (дійсно, бачив такі карти і читав коментарі експертів, які прогнозують, що з часом Росія, як і будь-яка імперія, розпадеться на кілька десятків незалежних країн).
Але свого піку наша розмова досягла тоді, коли дядько почав говорити про євреїв. Зокрема, поцікавився, чи відомо автору, до представників якої національності належать 70 відсотків депутатів Верховної Ради?
Зізнаюся, у той момент уперше пожалкував, що сів саме до цієї попутки. Але дядькові відповів. І це ж саме хочеться відповісти усім, хто досі вірить у теорії великої змови сіоністів, масонів, рептилоїдів та пітекантропів.
Якщо 70 відсотків парламентарів і є непорядними людьми чи працюють не на державу Україна, то справа тут не в їхній національній приналежності. Справа у мисленні. Вони можуть бути українцями у десятому коліні, але обкрадати цю країну з не меншим завзяттям, ніж якісь представники нацменшин. Це неприємно сприймати? Так, неприємно. Не може ж бути поганим українець! Єврей — так, росіянин — так, але не українець. Це ж не українці беруть хабарі у прокуратурі, не українці крадуть мільярди на ремонті (точніше, його відсутності) доріг у всій країні, не українці випилюють ліси, розорюють луки, паркуюються на пішохідних переходах і їздять п’яні за кермом! Зрештою, чи не українці обирають до парламенту 70% євреїв? Ну не українці, правда ж?
Я можу помилятися, але мені здається, що люди вірять у всі ці теорії змов, аби якось самоусунутись від того, що відбувається у країні. Мовляв, а що я, від мене нічого не залежить, усім правлять сіоністи й масони. За нас давно вже все вирішили. А правда — вона складніша і неприємніша. Правда у тому, що ми маємо таку країну, якою самі її робимо. Ми, українці. Ми досі лише мріємо про сильну й успішну державу, тому що тільки починаємо усвідомлювати себе нацією. І яким би я не був оптимістом, розумію, що цей процес затягнеться на роки, скоріш за все — на десятиріччя. Якщо ми всі почнемо будувати нову успішну країну, кожен на своєму місці, нам ніхто не завадить: ні євреї, ні росіяни, ні гості з Марсу. Якщо далі будемо розкрадати Україну, продавати її по шматочках, оптом і вроздріб, — нам ніхто не допоможе: ні грузини, ні американці, ні посланці з Кассіопеї.
Живіть на повну. Не давайте і не беріть хабарів. Змінюйте простір навколо себе. Любіть країну, в якій живете. І все зміниться. А коли ми станемо жити краще за наших сусідів, у них заговорять про всесвітню змову українців. Більше читайте, багато думайте і, уклінно вас прошу, намагайтесь не дивитись телевізор. Тоді ніякі змови вам не будуть страшні.
