18.06.2016 «Заповідними куточками Кобеляччини»
Чи є ще десь на землі чарівний край, де червневі дні пливуть на крилах солов’їних пісень, де чути милозвучний спів дрозда, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де в барвистому степу наповнюється цілющими пахощами різнотрав’я, де розбивши крильми дзеркало синього плеса, здіймається і летить прямо на сонце крижень, де поважно по луках ступає лелека, де в переливах фарб, на зігрітому сонцем схилі, долаючи полуденну дрімоту дивляться на тебе полуденні квіти?
Так, нам, кобелячанам здається, що немає на землі кращого краю, ніж наша мальовнича Кобеляччина, оповита смарагдовими лісами, голубими стрічками річок: Вовчі, Кобелячка, Ворскли, безмежними полями, квітучими садами. Таке почуття любові до землі, де народився, є природнім.
Ми пишаємося багатством рідного краю, до яких належать і зелені скарби – ліси і степи, заплави і родючі ґрунти, чисте повітря.
Слід пам’ятати, що благословенна земля ця не дісталась нам у спадщину від батьків – ми взяли її в борг від нащадків. Тому святий обов’язок нашого покоління – зберегти сучасні природні скарби Кобеляччини.
Любов, повагу, бережливе ставлення до природного середовища я закладаю підростаючому поколінню не тільки на уроках біології та екології, а й в позаурочний час.
Вивчаючи природно-заповідний фонд Полтавщини прищеплюю та формую культуру поведінки учнів, навчаю і виховую природою.
Зацікавивши учнів Бутенківської ЗОШ І-ІІІ ступенів подорожуємо полтавським краєм.
Протягом останніх років юні природолюби відвідали «Диканський», «Нижньоворсклянський» РЛП, Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Короленкова дача», піднялися на Бутову гору В.І. Вернадського, відвідали біосферний заповідник «Асканія-Нова», дендропарк в смт. Яківці, пройшлися урочищем «Березовий гай» міста Миргород. Але погляд і душа щороку тягнеться до своєї землі. І дійсно, немає мальовничіших куточків, ніж Драбинівка і Лучки.
Здійснюючи планові екскурсії, табір праці і відпочинку «Бригантина», за бажанням дітей, відвідали ботанічний заказник «Драбинівка» та «Нижньоворсклянський» регіональний ландшафтний парк під девізами: «Збережи, де стоїш, де живеш» та «Знай, люби, бережи».
Так має бути, бо не природа прийла до нас, а ми прийшли до неї. Прийшли помилуватися красою, вивчити рідкісні рослини, подихати свіжими пахощами квітів, стати, хоч на мить, одним єдиним цілим з природою. Вдивляючись в обличчя дітей, мимовільно, вловиш посмішку від небаченої донедавна краси. А від запитань немає відбою. А що то за квітка, а то, що птах?
Пройшовши екологічною стежкою «Нижньоворсклянського» РЛП, учні побували на зміїній горі – візитці парку, проспостерігали біорізноманітність лівобережного лісостепу, зміну біоекотопів. І я думаю, цю неймовірну красу назавжди збережуть у пам’яті, бо ці ділянки, не те, що заповідні, а просто неповторні.
З метою вивчення рослинного світу долини річки Кобелячок із різноманітною рослинністю, багатою флорою, де зберігається резерват 32 видів степових і лісових рослин, рідкісних первоцвітів, природолюби побували на території ботанічного заказника «Драбинівка». Захоплені красою лучних квітів, зачаровані пахощами трав з бадьорим настроєм учні пізнали таємниці природної екологічної стежки. Мало пізнати красу Кобеляцького краю, треба його полюбити, щоб залишить цю красу нащадкам хоча б такою.
Це дійсно так!
І от, щоб кожен хто проходив цією територією знав, що він заповідний і охороняється законом і не просто належить до природно-заповідного фонду України, а щоб належав кожній людині, став часточкою її душі. 2016 року рішенням сесії Бутенківської сільської ради було виділено 8500 грн ( вісім тисяч п’ятсот гривень) на виготовлення інформаційних знаків та щитів. 18 червня 2016 року на території ботанічного заказника «Драбинівка» було встановлено 4 інформаційно-межових знаки та 2 інформаційні щити. Продовжуючи справу батька, Шевеля І.М. – ініціатора створення заказника, я, Малимон В.І. – є куратором заповідної території.
Щорічно учні відвідують заповідну територію: очищають драбинівське джерельце, вивчають первоцвіти, пишуть наукові роботи, ознайомлюються з лікарськими рослинами, - за це мають нагороди на обласному рівні. Але головне, що вони люблять свій край і прохають ще повести їх на Драбинівку, бо вона наша, наша назавжди у серці. І на згадку про Драбинівку і Лучки хочу залишити в дарунок, власне, свій вірш.
Вікторія Малимон
Учитель біології Бутенківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
