Протягом дев’ятнадцяти днів кобелячанин проїхав 2062 кілометри. За цей час Віктор устиг піднятись на Говерлу і повернутись у райцентр.
Постійні читачі «ЕХО» неодноразово зустрічали на сторінках видання публікації про цього веломандрівника. Віктор Валявський на велосипеді китайського виробництва устиг об’їхати значну територію нашої країни і навіть побувати в Російській Федерації. Віктор називає себе краєзнавцем-любителем. Говорить, що у школі найбільше подобались уроки географії. Свої поїздки розпочав ще у 1989 році. Побачені краєвиди чоловік фотографує, а знімки поміщає у спеціальні альбоми. Віктор устиг кілька разів побувати в Бєлгородській області, де бере свій початок Ворскла, та біля витоку річки Оскіл. Згодом мандрівник вирішив, що в Україні достатньо місць, де йому ще не доводилось бувати. Майже щороку Валявський обирає для себе новий маршрут і долає його. А дистанції, які він проїжджає на велосипеді, просто вражають, оскільки їх протяжність сягає тисячі кілометрів. І це, не дивлячись на той факт, що цього року Віктор відсвяткував своє 50‑річчя, а ще в дитинстві лікарі забороняли йому фізичні навантаження. Протягом своїх останніх подорожей краєзнавець діставався до Грем’яча Чернігівської області та Дністровського каньйону. Цього разу чоловік докрутив аж до Говерли.
Про підготовку до поїздки
Ідею піднятись на Говерлу Віктору підкинув знайомий сумчанин. Чоловік розповідав, що піднімався на найвищу точку України з велосипедом. Цей задум дуже сподобався Валявському.
— Ми попередньо домовились їхати разом, — каже мандрівник. — Правда, мій попутчик молодший від мене на шістнадцять років. Та я на це не зважав, так як вірив у свої сили. Ближче до самої поїздки майбутній напарник перестав відповідати на дзвінки. Тоді я рішив, що поїду сам.
До подорожі Віктор почав готуватись ще із зими, оскільки знав, які труднощі йому доведеться подолати. Зранку він займався на тренажерах, а потім їздив міськими вулицями на велосипеді.
11 липня Віктор стартував із Кобеляк. Що цікаво, у поїздці він не застосовує сучасні навігатори, а користується звичайними картами. За час своєї подорожі Валявський помилився лише в Тернополі, накинувши коло у 20 кілометрів.
«Попутно подолати підйом допоміг ще одній жінці»
За підрахунками Валявського, щодня йому необхідно було проїжджати близько 120 кілометрів. У перший день Віктор установив своєрідний рекорд поїздки, подолавши 142 кілометри.
— Це враховуючи погану дорогу через Кременчук і Світловодськ, — наголошує мандрівник. — На поїздку витрачав близько десяти годин. Увечері зупинявся в лісі чи посадці. Я екстремал, тому віддаю перевагу ночівлі під відкритим небом. Найважче було найти місце на Західній Україні, так як там майже немає посадок. У Івано-Франківській області навіть довелось ночувати в майже зруйнованій фермі. Їв один або два рази на день. Я більше пив колу. Цей напій має тонізуючий ефект. Брав перекусити булочку або морозиво. Усього на харчі потратив 2,5 тисячі гривень.
За весь період подорожі погода була сприятливою. Валявський лише двічі потрапляв під дощ. Техніка також не підводила. Віктор говорить, що в минулому році перехвалив жителів Подолу:
— Не такі вони вже й привітні. Сподобалась атмосфера в Галичині. Там живуть дуже культурні і виховані люди.
Діставшись до підніжжя гори, Віктор вирішив підніматись разом із велосипедом.
— Я ж хотів провірити, чи правду мені казав знайомий із Сум, — пояснює мандрівник. — Це було справжнє випробування. При моїй вазі 70 кілограмів на велосипеді була прив’язана 18‑кілограмова поклажа. Я витяг його до полонини і далі вже не зміг. Думаю, що сумчанин піднімався зі сторони Чернівців. Там є більш плавний підйом. Я залишив велосипед і почав підніматись на гору. Почував себе, м’яко кажучи, не найкраще. Напередодні вночі пройшов дощ і я сильно перемерз. Крім того, думаючи про підйом, я забув придбати харчів. Тому сили в мене закінчувались. На Говерлу нас чоловік шістдесят піднімалось. Одна жінка кілька разів хотіла повернутись, але я підбадьорював, аж доки ми не дістались до вершини.
Зі слів Віктора, складнішою виявилась зворотна дорога. Кілька днів давався взнаки підйом. Віктор трішки відстав від свого запланованого графіка. Та все ж 26 липня о 14:55 він піднявся в Кобеляках на площу Перемоги.
Мета: доїхати до Чопа
Велосипедиста зустріли його колеги по роботі, однокласники, колишні вчителі та представники міськради.
Як і годиться, мандрівнику вручили квіти, диплом і подарунки. Він оголосив, що за дев’ятнадцять днів проїхав 2062 кілометри.
Олександр Бистряков, керівник підприємства, де працює Віктор, розповів присутнім, що Валявський за вісім днів до приїзду назвав точний час свого прибуття.
Мандрівник подякував за зустріч і повідомив, що наступного року планує доїхати до Чопа:
— Маршрут я накатав. Планую ще раз піднятись на Говерлу і дістатись до крайньої західної точки нашої країни. Цей маршрут складе приблизно 2250 кілометрів.
