26‑го листопада у Нових Санжарах вшановують пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій.
До пам’ятного знака, розташованого на вулиці Незалежності, приходять кілька сотень новосанжарців: працівники бюджетних установ, учителі та учні Новосанжарського НВК. У руках — запалені лампади.
Відкриває урочистий мітинг селищний голова Інна Коба. Говорить про важливість історичної пам’яті, наводить страшні цифри статистики про число українців, заморених голодом. Тоді, у голодні 32–33‑ому, в Україні щодня помирали сотні, щотижня — тисячі, щороку — мільйони. Інна Коба дякує усім небайдужим, хто прийшов згадати загиблих від страшного геноциду і прохає пам’ятати ціну того хліба, який у 33‑ому міг врятувати життя.
— Кремль! Ми пам’ятаємо твої злочини! — читає рядки зі своєї промови народний депутат Андрій Река. Говорить про злочини радянської влади проти українців: штучно влаштований голод, примусову колективізацію та репресії. Учні, бюджетники та інші учасники заходу уважно слухають. Слухають навіть відвідувачі «МаркетОпту», які стоять перед зачиненими дверима супермаркету, бо на час акції магазин зачиняють. Це призвело до певних незручностей, але краще зачинити магазин на двадцять хвилин, ніж згадувати загиблих від голоду на фоні перехожих із повними пакетами продуктів у руках.
Заступник голови Новосанжарської РДА Наталія Постольник у своєму виступі говорить не про причини Голодомору, а про його наслідки. А наслідками було переселення до виморених голодом українських сіл, зокрема на Донеччині, етнічних росіян. Так закладалася міна уповільненої дії, яка вибухнула у 2014‑му війною на сході України. Через виступи усіх учасників мітингу лейтмотивом проходила головна теза: якщо Україна зараз програє у цій війні, українців знову будуть убивати, репресувати і морити голодом. Тому ні в якому разі не можна дозволити повторенню цих страшних трагедій.
Завершує вшанування пам’яті жертв голодоморів спільна молитва, яку проводить священик отець Микола Улинець.
