Щось Новосанжарській селищній раді не щастить останнім часом. То літа не вистачає, то асфальту, то грошей.
Неначе й добру та всім потрібну справу задумали зробити селищні посадовці. Але, як часто це трапляється, прагнули зробити добре, а вийшло, як завжди. Неочікувано, тобто на початку грудня, в їх гарні починання свої підлі корективи внесла зима зі снігом та морозами.
Нагадаю: не так давно громада погодилася із пропозицією нардепа Андрія Реки та керівництва селища використати кошти, виділені Кабміном. Ну не втрачати ж гроші, які дають із держбюджету. У нашому випадку мова йде про 450 тисяч гривень на капремонт водогону по вулиці Горбенка та провулку Будьонного (назви до декомунізації). Таки за півмільйона багато можна зробити. І ось зараз уся громада, а особливо жителі названих вулиць, із надією та острахом спостерігають за змаганням природи та чиновників, які за будь-яку ціну намагаються освоїти бюджетні кошти. Ризикнули посадовці, певно, користуючись принципом: хто не ризикує, той не п’є шампанського.
Не знаю, як там у селищній раді з шампанським на Новий рік, а частина новосанжарців можуть залишитися не те що без хмільного напою, а навіть без води. Адже показчики термометрів на вулиці аж ніяк не сприяють швидкому та ефективному проведенню робіт. І вже й не знаєш, кому «дякувати»: чи то Кабміну за таке «вчасне» виділення грошей, чи посадовцям селищної ради, котрі вирішили використати кошти саме на цей проект.
А є ж ще й газопровід, електромережі, каналізація, що пролягають паралельно з водогоном. Так хитро все зроблено, щоб земляки зовсім «не переймалися» майбутніми врізками у водогін.
Та не буду далі нагнітати ситуацію, сподіваючись, що влада якось викрутиться. Хоча логічно було б спочатку подумати, а не гарячково вирішувати потім одразу кілька проблем.
А люди… Люди поки що п’ють воду із тимчасового водогону. Та й снігу вистачає, щоб розтопити. А там, можливо, пронесе владу і все нормально закінчиться.
