Цю статтю хотіла написати ще влітку, але не вистачало часу. Та ось настали такі дні, коли роботи в будинку і по господарству стало трішки менше, тож з’явилася вільна хвилина для написання.
Я сама дуже люблю квіти, займаюся їх вирощуванням. Не для продажу, а для краси. Саме тому знаю, скільки біля них клопоту, яка то важка, хоча і вдячна, праця. І от, проходячи влітку і восени вулицями свого рідного міста Кобеляки, не перестаю милуватися тією красою, що виникла і милує око. Зараз у нас, особливо у центральній частині містечка, усе квітне. А від цього змінюється і саме місто. Змінюється, звичайно ж, у кращу сторону. Знаю, що за всіма цими змінами стоїть важка щодення праця людей, котрі ті квіти виростили і за ними доглядають. Раніше таких квітників у Кобеляках не було. Зараз вони з’явилися і це є свідченням позитивних змін.
Радують і зміни, які відбуваються в парку, що поряд із районним Будинком культури. Багато років поспіль він був занедбаний. Там паслися кози, кури та інша домашня живність, неприємно вражали купи сміття й іншого непотребу. А зараз мами і татусі разом зі своїми дітками гуляють прибраною територією, катаються на різних гойдалках і гірках, просто дихають свіжим повітрям. Не так давно там посадили березову алею. Думаю, що коли дерева розростуться, то буде дуже гарно. І це теж не може не радувати.
А які чудові свята були поведені у Кобеляках на День міста та День Незалежності! Був і салют, і фейєрверк, були конкурси та розваги для дітвори, малечу безкоштовно пригощали морозивом, веселили запрошені клоуни та інші артисти. Дорослі теж могли прекрасно провести свій вільний час, слухаючи концерт, катаючись на ретроавтомобілі або й просто сидячи в кафе чи смакуючи юшкою і шашликом. Погодьтеся, що таких свят у Кобеляках дуже давно не було.
Не було у нас і такої кількості зручних тротуарів, якими безпечно і приємно ходити. А наскільки змінилися, знову ж, у кращу сторону, майданчики для контейнерів. Там прибирають і вивозять відходи по два рази на тиждень. Ми вже забуваємо про гори листя та іншого сміття, що лежали, смерділи і обурювали перехожих тижнями. Зараз усе прибирається і вивозиться оперативно. Хотілося б, щоб і люди наші оцінили позитивні зміни і самі стали кращими, охайнішими, не засмічували рідне для них містечко. Адже комунальники фізично не встигнуть прибрати за кожним викинутий у неналежному місці папірець чи поліетиленовий пакет. Хочеться, щоб кобелячани навчилися поважати і важку працю двірників та хлопців, які вивозять непотріб.
І всі ці позитивні зміни почали втілюватися у життя новою командою на чолі з новим міським головою. Та їх чогось більше критикують, ніж хвалять. Хоча, як самі бачите, похвалити є за що. Думаю, що всім потрібно взятися за роботу, прибирати біля своїх дворів, насаджувати квітники, знищувати бур’яни і тоді все у нас буде лише добре. І бачити більше позитиву, не зациклюючись на негативі і критиці.
На весіллях дуже часто звучить такий тост:
— Народіть і виховайте дітей, збудуйте дім, посадіть садок. І тоді ваше життя вдасться.
Тож давайте думати про хороше і допомагати у здійсненні хороших задумів, а не рити ями. Бо ми всі люди і у кожного із нас свої погляди на життя.
