Учасники проекту «Покращення привабливості Кобеляцького краю шляхом розвитку сільського туризму» розповіли, які місця вони планують включити в туристичні маршрути.
Нагадаємо, що 21 листопада були підведені підсумки обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад Полтавської області. Із поданих 86 пропозицій комісія обрала 52. Їх втілюватимуть у наступному році. Для цього з обласного бюджету виділять 17,7 мільйона гривень. До числа проектів‑переможців увійшли Канавська сільська та Кобеляцька районна ради. Голова сільради Сергій Гнатенко реконструюватиме систему опалення в Будинку культури. Приміщення планують обігрівати за допомогою електрики. Для цих цілей область надасть 100 тисяч гривень. Районна рада отримає 600 тисяч, які витратять для покращення привабливості Кобеляцького краю шляхом розвитку сільського туризму. А впроваджуватиметься цей проект спільно з Лучківською, Світлогірською, Комендантівською, Григоро-Бригадирівською, Шенгурівською, Лебединською і Підгорянською сільськими радами, громадською організацією «Козацька громада Кобеляцького району» та ландшафтним парком «Нижньоворсклянський».
Для реалізації проекту необхідно 1 200 000 гривень. Крім коштів обласного бюджету, 300 000 надасть район, по 50 000 — сільради, сто позабюджетних тисяч надійде від козаків та керівництва парку. Вказану суму витратять на благоустрій, облаштування й озеленення територій навколо музеїв, створять місця для відпочинку, розроблять туристичні маршрути, придбають екскурсійне обладнання та надрукують туристично-просвітницьку продукцію.
Музеї є, усе інше будуватимуть
Кореспонденти зв’язались із учасниками проекту, аби дізнатись, які місця вони планують включити в туристичні маршрути.
Працівник районної ради і за сумісництвом автор проекту Анатолій Кучеренко розповів, що задум має на меті не лише покращити привабливість Кобеляцького району, а й створити робочі місця та залучити інвесторів.
— Туристичні маршрути поділятимуться за напрямками, — говорить Кучеренко. — Це будуть історичні, еколого-просвітницькі, мистецькі маршрути. Для зручності вони починатимуться з Кобеляк, Комендантівки чи Григоро-Бригадирівки. У залежності, з якого населеного пункту будуть туристи. Наш проект підтримують і деякі фермери. Є думки з приводу відкриття будинків для відпочинку в козацькому стилі. А це, зрозуміло, — додаткові робочі місця. Крім того, разом із туристами мають прийти й інвестиції. Потрібно лише правильно презентувати нашу місцевість. До речі, депутати райради планують виділити на проект 300 тисяч.
Анатолій Кучеренко робить акцент на регіонально-ландшафтному парку «Нижньоворсклянський», що знаходиться на території Світлогірської сільської ради. У цьому році на його благоустрій витратили 440 000 гривень із обласного бюджету та 440 000 — з районного. У 2018‑му депутати райради хочуть відремонтувати на території парку будинки для відпочиваючих. Можливо, з’явиться окремий пляж для туристів.
Григорій Галаган, григоро-бригадирівський сільський голова, вважає, що туристів може зацікавити музей письменника Павла Загребельного, який знаходиться в Солошиному, у приміщенні школи. Експонати розміщуються в двох кімнатах. Також у Григоро-Бригадирівці є стара церква. Вона збудована ще до встановлення радянської влади. За часів незалежності приміщення відремонтували. У церкві збереглися старовинні ікони.
Комендантівський сільський голова Алла Бабець пояснила, що раніше сільрада входила в туристичний маршрут району і місцеві депутати приймали відповідну програму:
— Учасники туристичного маршруту відвідають у Комендантівці бібліотечно-музейний центр. Зараз тривають ремонтні роботи цього приміщення. Багато туристів приїжджають подивитись на комендантівську піраміду (Усипальниця, збудована в 1878 році поміщиком Олександром Білевичем. — Авт.). Навколо споруди потрібно добудувати огорожу. Хочемо збудувати альтанки для відпочинку. Місцевий підприємець пропонує відкрити хатину зеленого туризму. Ремонтуватимемо дороги, оскільки по таких ямах до нас ніхто не приїде.
На території Лучківської сільради знаходиться урочище Галущине. Там тече джерело. Зі слів сільського голови Наталії Камінської, це місце занедбане і його слід розчистити. Поряд із джерелом потрібно збудувати альтанку, де відпочиватимуть туристи.
У Світлогірському розробкою майбутніх туристичного маршруту займаються голова сільради Тамара Гординська та учитель місцевої школи Микола Журавель. Їх маршрут включатиме історичний (шкільний музей, кургани, місця військових дій), екологічний напрямки та знайомство з видатними людьми. У Кишеньках в сільському клубі планується відкриття кафе. Над Дніпром збудують оглядові майданчики з місцями для відпочинку. Обов’язковою зупинкою буде база «Берег». Там можна займатись верховою їздою, кататись на човнах.
Сергій Пилипенко, очільник Лебединської сільської ради, вважає, що туристам слід побувати в Сухій, у садибі-музеї Олеся Гончара. Щоправда, там необхідно проводити ремонт. А от підгорянський сільський голова Ірина Пищита готова виділити кошти на співфінансування проекту, але ні визначних місць, ні музеїв на території громади немає.
Туризм — це добре, але здоров’я людей важливіше
Шенгурівська сільська рада брала участь одразу у двох проектах. Крім розвитку туризму, сільський голова Світлана Толмачова подавала в обласну раду пропозицію відремонтувати амбулаторію. Пояснює керівник сільської ради:
— Я була присутня під час засідання обласної комісії. Жоден проект щодо ремонту медзакладів члени комісії не підтримали. Шенгурівська амбулаторія не ремонтувалась більше 30 років. Медзаклад обслуговує жителів трьох сільських рад. Це понад 2000 мешканців. Згідно проекту, ремонт обійшовся б у 680 000 гривень. Обласна рада мала виділити 340 000. На умовах міжмуніципального співробітництва Лучківська сільрада — 18 000, Лебединська — 100 000. Решту — наша сільська рада. Зелений туризм — це добре, але здоров’я людей важливіше. Будемо писати листи в район і область з проханням допомогти відремонтувати амбулаторію.
До речі, голова райдержадміністрації Таміла Шевченко віддає перевагу ремонту амбулаторії. Вона наголосила, що подібних міжмуніципальних угод в районі ще не було. І співробітництво стало б прикладом для інших громад. Тим більше, що в країні триває медична реформа.
Що ж до цікавинок для туристів, то Світлана Толмачова назвала музей історії села, який знаходиться в Шенгурівській школі. Та його треба відновлювати.
Даремно витрачені кошти?
І Анатолій Кучеренко, і сільські голови погоджуються з тим, що 1 200 000 гривень не вистачить для впровадження проекту. Тому що майже у всі туроб’єкти потрібно вкладати додаткові кошти. Головною проблемою будуть дороги, якими їздитимуть туристи. Майже в усіх сільських радах автошляхи потребують капітального ремонту. А це досить коштовне задоволення. Навіть якщо врахувати, що з наступного року гроші надходитимуть з Дорожнього фонду.
Узагалі, мало віриться в те, що жителів інших областей зацікавить поїздка в шенгурівський чи кобеляцький музеї. Та й церков із вражаючою архітектурою в Україні вистачає.
От якби в ландшафтний парк дайвінгерів запрошували, це могло б зацікавити сучасних туристів.
Тому постає питання: а чи не даремно витратять бюджетні кошти? Наприклад, утримання «Нижньоворсклянського» у 2017‑му обійшлося району в 575 000. А заробив парк за відвідування території рибалками та проживання в будиночках і наметах цілих 19 300 гривень. То чи не схожа картина буде і з туристами?
