Читайте також:
Проголосувала і «поплатилася» життям....
17 січня мешканка села Шостаки поверталася із виборчої дільниці, де поставила галочку у бюлетені поряд із прізвищем обраного кандидата. Напевно, ішла додому з надією на краще майбутнє. Та завадила злощасна колія - старенька спіткнулася і впала… Швидкий потяг – це останнє, що побачила жінка у своєму житті…
Селяни кажуть, що неодноразово зверталися до Полтавської райдержадміністрації, скаржилися на відсутність переходів через залізницю, і на відсутність у селі нормальної дороги, та ніхто нічим не допоміг.
Голова Полтавської районної адміністрації Сергій Антонюк погоджується - проблема є: «Щодо облаштування переходу залізниці в селі Шостаки, необхідно погодження із залізницею – Південною залізницею. В цій ситуації проблему потрібно вирішувати комісійно. У вирішенні цієї проблеми, повинні обов'язково брати участь фахівці і балансоутримувачі.»
У Полтавській дирекції залізничних перевезень, здається, про біди мешканців села, спричинені залізницею, почули вперше.
Віктор Аландаренко, провідний інженер Полтавської дирекції залізничних перевезень: «По заданому вопросу к нам никто не обращался… Сейчас райдержадминистрация, с их слов, направили запрос в Полтавскую дирекцыю ж/д перевозок, чтобы совместно рассмотреть этот вопрос и, насколько возможно, решить эту проблему».
Хтозна, скільки ще розглядатимуть і вирішуватимуть проблему чиновники. Побачимо. За даними ж лінійного відділу міліції, у Полтаві щороку на коліях гине від 20 до 30 осіб. І ця жахлива статистика свідчить: про людей, які змушені жити поблизу залізниці, і проектувальники, і так звані балансоутримувачі завжди думали і думають в останню чергу. Це тільки у цивілізованих країнах навіть для лісових звірів роблять безпечні переходи через залізничні колії.
17 лютого 2010, 16:09 | Полтава | Надзвичайне
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
