У цьому році дуже актуальним був такий жарт: «На календарі 46 лютого». Це — про 18 березня. А далі — 47, 48 лютого. І так далі, і тому подібне. Дійсно, перший весняний місяць видався дещо нетиповим. І опадів випало втричі більше звичного показника, і приморозило добре. Зима, особливо в грудні, була досить теплою і розслабила українців. А потім у березні раптово повернулася і швиденько встигла набриднути.
Та, не дивлячись на всі примхи цьогорічної погоди, коли зима вперто не бажає здавати свої позиції, можна не сумніватися у тому, що весна таки переможе. Класний лозунг колись придумали Юлії Тимошенко — «Весна переможе!». Світло так, оптимістичненько, а головне — правдиво. У цьому можна не сумніватися, обіцянку буде виконано.
От і зараз, не дивлячись на сніговий, дощовий і досить прохолодний березень, можна не сумніватися, що весна переможе. Буде й на нашій вулиці свято, вибухне щедрим цвітом природа, прилетять і защебечуть пташки, дівчата одягнуть короткі спіднички, газу витрачати будемо менше. Усе відразу стане кращим, світлішим, веселішим.
Звичайно, наші вітчизняні проблеми нікуди не подінуться. У телевізорі, як і раніше, показуватимуть українську політичну клоунаду, продовжуватимуться не зовсім зрозумілі реформи, розлазитимуться під колесами ще радянські дороги.
Але потрібно чітко усвідомлювати, що всі названі проблеми є минущими. Так, із позиції нашого особистого (єдиного, неповторного і дуже короткого) життя здається, що всі ці негаразди є ледве не вічними і безкінечними. А якщо подивитися на це, порівнюючи з тривалістю існування людської цивілізації? Тоді — це просто миттєвість. Та й періоди, важчі, аніж теперішній, у історії України вже були неодноразово. І нічого, життя продовжувалося. Наставала весна, оживала природа, дівчата одягали короткі спідниці.
Так що, як писав поет, «Сотри случайные черты и ты увидишь, мир прекрасен». Так, про це легко написати, але набагато складніше втілити в життя. Але це реально. Хотілося б порекомендувати викинути з дому телевізор. Але хто це зробить? Хоча нічого складного в цьому немає. Я уже три роки живу без телевізора. І нічого, ніхто не помер, не захворів, навпаки, вивільнилося кілька годин часу на реальне життя. Ну не бачив я, що там говорили один на одного люди із прізвищами Савченко та Луценко. І що з цього? Весна не настане? Грошей у гаманці поменшає, стан здоров’я погіршиться? Та ні, не зміниться абсолютно нічого. Хоча… Зміниться. Будуть цілішими нерви і на весну часу більше залишиться.
З весною вас! І все буде добре, просто поменше звертайте увагу на скороминуще.
