Про те, що до зими блакитне паливо для українців коштуватиме понад 11 грн. за куб, сьогодні не написав хіба що ледачий. Як і про те, що це – вимога Міжнародного валютного фонду. Натомість, зростання ціни на газ, анонсоване ще до початку минулого опалювального періоду, поки не відбулося. Чи чекати його нині – усе залежить від того, чи піде на поступки МВФ, чи досягне консенсусу з ним наш Уряд, відтак – чи матимемо черговий транш.
А він ой як потрібен! Адже у наступному (2019) році, аби розрахуватися з боргами, Україна має залучити $18 млрд. Принаймні, саме таку суму озвучив провідний економіст представництва Світового Банку в Україні, Білорусі та Молдові Фарук Кхан, передає "Інтерфакс-Україна".
Якщо держава не зможе знайти грошей на розрахунки з кредиторами, змушена буде оголосити дефолт. Чомусь чимало експертів (скажімо, директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров на 112.ua заявляв про це ще 2016-го) саме його вважають панацеєю, однак… Насправді, за дефолт платять пересічні сім*ї – зазвичай своїм особистим дефолтом.
Справді бо, найперше у сценарії дефолту девальвує гривня, а це означає, що позначка 50 грн/$ - не межа, отож, держава змушена буде запровадити валютні обмеження, в т.ч. на купівлю валюти. Інфляція «розкрутиться» миттєво, відтак усі без винятку товари здорожчають. Що далі? Заморожування зарплат і пенсій; зростання рівня безробіття; економічна стагнація щонайменше на 10 років. А все тому, що після оголошення дефолту з Україною і з українськими компаніями миттєво перестануть співпрацювати всі кредитори і інвестори, а це означає різке зменшення притоку валюти в країну, а її нестача спровокує подорожчання товарів. Підприємства, які не зможуть закуповувати комплектуючі і сировину для виробництва, змушені будуть його (виробництво) скорочувати, а скорочення ділової активності призведе до зменшення надходжень до бюджету, тож держава змушена буде згорнути більшість соціальних програм. Скажете, Полтавщина «виїде» на аграрному секторі (бо промислові підприємства ще далеко не всі знайшли інші ринки збуту, окрім Росії)? Так аграрії усе для свого господарювання купують за ту ж таки валюту! Чи не завелика ціна за ті позики у розмірі понад $40 млрд., що брали Тимошенко та Азаров, і які Україна віддає останні роки?
Що робити? Навряд чи тут є однозначна відповідь. Як і на питання «Газ по 11 грн. чи дефолт?»
