Кобеляцьке комунальне підприємство «Водоканал-Плюс» оголосило про проведення тендеру на асфальтування провулку Пушкіна, що в райцентрі. Між тим, самі роботи були проведені три місяці тому.
Про те, що «Водоканал-Плюс» оголосив про проведення тендеру на капітальний ремонт дорожнього покриття в Кобеляках по провулку Пушкіна, вдалося дізнатися завдяки системі електронних закупівель Прозорро. Власне, вона, ця система, була й створена для того, щоб якомога більше громадян могли дізнатися про використання бюджетних коштів. Прозорро успішно користуються державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування для того, щоб купляти товари чи отримувати послуги. Таким чином вони отримують змогу економити бюджетні кошти, адже постачальники, змагаючись між собою на аукціоні, змушені знижувати ціни, аби виграти тендер. Системою користуються і продавці та постачальники товарів для того, щоб збувати свою продукцію. Прозорро використовують і громадські активісти та журналісти, аби контролювати ефективність і законність використання коштів.
Чи можна обдурити систему Прозорро і навіть через неї провести завідомо корупційну оборудку чи таку, що викликає підозру в її законності? Звичайно ж можна, хоча й важче, аніж до появи Прозорро. Нижче розповімо про те, як дурять Прозорро в Кобеляках.
Редакція «ЕХО» теж регулярно моніторить Прозорро, переглядаючи закупівлі, які проводять бюджетні установи в Кобеляцькому та Новосанжарському районах.
І ось 19 листопада 2018 року на відповідному сайті з’явилася інформація про те, що Кобеляцьке комунальне підприємство «Водоканал-Плюс» оголосило тендер на капітальний ремонт дорожнього покриття по провулку Пушкіна. Вартість робіт — 240 тисяч гривень. Виконавець —добре відома кобелячанам кременчуцька фірма «Інтера Строй». Згідно із заключеним договором, роботи потрібно завершити до 31 грудня 2018 року.
У принципі, на перший погляд в оприлюдненій інформації немає нічого цікавого. «Інтера Строй» протягом 2018 року вже виконувала роботи з асфальтування по договорах, заключених із Кобеляцькою міською радою. У системі Прозорро ми нарахували вісім таких угод. Усі вони проводились на неконкурентних засадах. Що це означає? Закон дозволяє не проводити аукціони, на яких торгуються за зниження ціни, якщо сума майбутнього договору не перевищує 200 тисяч гривень у разі придбання товару і півтора мільйона у випадку надання послуг. У принципі, цією шпариною охоче користуються практично всі бюджетні установи, у разі, якщо мають попередню домовленість із визначеним постачальником. Як це роблять?
Приклад. Уявімо, приміром, що Кобеляцька міська рада запланувала протягом року виконати ремонтних робіт на дорогах на суму 2 мільйони гривень. Але якщо оголосити тендер на цю суму, то доведеться проводити аукціон, який ще не відомо, хто виграє. Тому міська рада домовляється з «Інтера Строй» і заключає з нею 10 договорів по 200 тисяч. І все проходить у рамках закону.
Тому не сам факт договору між «Водоканал-Плюс» та «Інтера Строй» зацікавив редакцію.
Немає нічого неординарного і в тому, що роботи з асфальтування мають провести із 19 листопада по 31 грудня. В Україні практика укладання асфальту на сніг і в мороз є звичною. І можна не сумніватися, що і в цьому випадку браві і слухняні кобеляцькі депутати на чолі із головою спеціальної комісії Анатолієм Кучеренком доповіли б, що все зроблено згідно норм і стандартів.
Немає нічого сенсаційного і в тому, що в документах на проведення асфальтування провулка Пушкіна в розділі «Кількість товарів або обсяг робіт» фігурують шість кілометрів. Це на відстані від будинку № 42/1 до будинку 11. У принципі, це може бути звичайною помилкою.
Зацікавив редакцію один факт. Справа в тому, що новий асфальт по провулку Пушкіна поклали ще в липні 2018 року. А тендер, чомусь, оголосили в листопаді. І оголосила не міська рада, як це робилося раніше, а «Водоканал-Плюс».
До речі, із липня поточного року оплата за перевезений щебінь та асфальтування в Кобеляках проводиться виключно через комунальні підприємства «Водоканал-Плюс» та «Екопарк». Раніше замовником всього цього виступала міська рада. Дивним чином таке переформатування обов’язків співпало із порушеною прокуратурою кримінальною справою, у якій фігурантами є саме Кобеляцька міськрада та фірма «Інтера Строй». Після цього гроші виконавцям почали йти через комунальні підприємства. І підписи в документах ставить уже не міський голова Олександр Копелець, а інші люди. У народі таких називають «стрілочниками» або «цапами-відбувайлами».
Так і у випадку із дивним тендером на асфальтування давно заасфальтованого провулка фігурують підписи Анни Партики та Володимира Юрка. Редакція надіслала запит на отримання публічної інформації у «Водоканал-Плюс». Потрібно відзначити оперативність відповіді.
Директор підприємства Володимир Юрко відповідає, що у випадку із «шістьма кілометрами» помилку допустила комп’ютерна програма. Насправді йдеться про 556 квадратних метри. Що тут скажеш? Досить важко уявити собі помилку програми однієї для всієї України. У всіх не помиляється, а у Кобеляках… Ну, зрештою, усе буває вперше.
Дуже цікавою є відповідь на запитання саме про оголошення про проведення вже проведених робіт. Вибачте за тавтологію, але із пісні слів не викинеш.
Відповідь: «..дані роботи проводились у липні 2018 року на підставі Проектно-кошторисної документації, але прийняття виконаних робіт комісією і депутатами міської ради (голова — Рибалка П. П.), технаглядом (Шарай В. В.) кількості і якості виконаних робіт, а також підготовка документації «Інтера Строй», зайняло додатковий час до 16 листопада 2018 року».
Отакі в нас у Кобеляках тендери — через кілька місяців після фактичного проведення робіт.
На закінчення трішки суб’єктивного. Я, приміром, не вірю жодному слову із даної відповіді. Думаю, що все було зовсім по-іншому. Як і раніше, Санич, він же міський голова Олександр Копелець, домовився із «Геною», він же представник «Інтери». Асфальт поклали. А потім, як серпом по одному місцю, — кримінальна справа. Час іде, рік закінчується. «Гена» просить грошей за виконану роботу. А їх не перерахуєш без проведеного тендеру. І його проводять «заднім числом». І все було б нормально, усе б пройшло б «на ура», якби не обов’язок публікувати інформацію про це на Прозорро. Санич, як чоловік бувалий, здогадувався, що запитання можуть виникнути, і перекинув невдячний обов’язок проведення дивного тендеру на Юрка і Партику.
Але весь останній абзац — це не факти, а суб’єктивні судження. Сподіватимемось, що більш об’єктивну оцінку дивному тендеру дасть прокуратура.
P. S. Не можу стверджувати, що під час проведення цих робіт украли гроші. Тут експертизи потрібні. Можливо, там усе нормально. Але знаєте, що обурює у цій історії? Те, що невдячний обов’язок проводити сумнівний тендер переклали на Юрка і Партику. Вони-то точно ні в чому не винні. Це виходить, один чоловік наробив помилок, а то й вчинив злочин, а відповідати інші будуть? Якось воно не «по понятіям».
